Голову Госпсуду Києва Босого від перевірки НАЗК могли врятувати "покровителі" з ОП – блогер

Національне агентство з питань запобігання корупції могло відмовитися перевіряти декларації голови Господарського суду м. Києва Вадима Босого через тиск з боку Офісу Президента. Про це йдеться у блозі Сергія Бондаренко на сайті Цензор. Журналісти, зокрема, наводять факти ймовірного незаконного збагачення Босого та аргументи НАЗК, чому воно не має наміру проводити відповідні перевірки декларацій посадовця.

Зокрема, автор цитує листування щодо справи Босого громадських активістів із НАЗК, де йдеться про ймовірно фіктивне розлучення судді (має другу дитину від "колишньої" дружини через три роки після "розлучення", записує на неї низку об’єктів нерухомості і автомобілі, якими потім користується сам тощо). При цьому НАЗК відмовляється розглядати справу і перевіряти декларації судді, покликаючись на воєнний стан. "У період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються", йдеться у відповіді НАЗК.

"Варто відзначити, що таке трактування законодавства є дещо маніпулятивним. Адже обмеження щодо проведення перевірок під час воєнного стану стосуються виключно декларацій, термін подачі яких припадає на період дії воєнного стану. А оскільки звернення активістів стосується періодів до 2021 року – ніщо не заважає НАЗК провести відповідні перевірки. Тим більше, що закон "Про запобігання корупції" не містить жодних обмежень щодо здійснення НАЗК своїх функцій у період воєнного стану", — пише Бондаренко.

Блогер припускає, що рішення в НАЗК могли ухвалити під тиском Офісу Президента. "Для голови НАЗК Олександра Новікова такі справи, як справа Вадима Босого – це один із індикаторів прозорості і ефективності діяльності агентства. Зокрема, у нещодавно оприлюдненому аудиторському звіті про роботу відомства йдеться про неефективність механізму "швидких" перевірок замість належного контролю правильності та повноти заповнення декларацій, а також про фактичну залежність НАЗК від рішень і "побажань" Офісу Президента. Навіть незалежний аудит фіксував факти небажання НАЗК самостійно проводити глибинні перевірки, моніторинг і відслідковування конфлікту інтересів там, де вони зобов’язані робити це по закону", — сказано у матеріалі.

Бондаренко допускає, що випадок із суддею Босим саме із цієї серії. "Тим більше, що він сам – як розповідають джерела в його оточенні – останнім часом неодноразово хизувався знайомством з "сильними світу" з Банкової", — додає автор.

Крім того, на його думку, ще одна особливість справи Босого полягає в тому, як вона виглядає в контексті претензій міжнародних партнерів України до боротьби з корупцією, точніше її відсутності. "Ще влітку Володимир Зеленський своїм указом зобов’язав посилити відповідальність за корупцію саме в судах. "Мають бути перевірки доброчесності суддів, і не лише перед призначенням на посаду", заявив тоді глава держави на фоні скандалу з хабарем голові Верховного суду. Проте, як показує історія з головою Господарського суду Києва, на нижніх ланках питання незаконного збагачення стоять не менш гостро, ніж на вершині суддівської піраміди", — йдеться в тексті.

Якщо дані щодо Босого підтвердяться, мова може йти про фіктивне розлучення і, відповідно, про приховування доходів та про незаконне збагачення (це стаття 368-2 КК України, санкція якої передбачає до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади на строк до 3 років), пише автор.