Вбивство за покерним столом: "рука мерця", оповита таємницями

Епоха дикого заходу у Сполучених штатах Америки, тобто друга половина XІХ століття, одна з найпопулярніших тем у історії кінематографу, а сцени із вестернів незмінно супроводжуються грою у покер. Один із представників тієї епохи, цілком реальна особа – Джеймс Батлер Гікок, залишив свій слід в історії, не лише як відмінний майстер поводження із револьвером, а й як непересічний гравець.

Наш герой, а у нього було чимало ворогів, взяв собі за правило обирати за покерним столом найбільш безпечну позицію. Сідав спиною до стіни, щоб бачити опонентів, і постійно тримав зброю напоготові. Утім, одна із покерних сесій на початку серпня 1876 року стала для Гікока останньою.

Джеймс Батлер Гікок / Фото Wikipedia

У таверні, куди прийшов виграти грошенят, за столом було вільним лише місце без надійного тилу позаду. Джемс Батлер, однак, зрадив своїй звичці, за що і поплатився. Захопившись грою, чоловік не помітив, як ззаду до нього підкрався Джек Маккол і випустив розвіднику в голову дві кулі.

"Рука мерця" / Фото poker.by

В руці мрець тримав 5 карт, а тоді грали насамперед у дро-покер, – два чорних тузи і вісімки, п’ята карта дотепер достеменно невідома. За однією із версій, вона була настільки вимазана кров’ю, що визначити повну комбінацію, яку зібрав Гікок, так і не вдалось. Натомість саме це поєднання карт – A-A-8-8 – відтоді називають "рукою мерця".

Джеймс Батлер Гікок у Залі слави покеру / Фото Wikipedia

У 1979 році Джеймса Батлера Гікока одним із перших ввели до Зали слави покеру і, звісно, не лише через причетність до загадкової історії. Американець був однією із знакових постатей, яка ще тоді, в часи дикого заходу, популяризувала гру, яка через півтора століття стала професією і улюбленим хобі для мільйонів людей у всіх куточках планети.