Достукатися до читача можна й без слів, які викличуть емоційне відторгнення - гендиректор Укрінформу

У висвітленні подій під час війни головне - дотримуватися балансу і не скотитися у мову ворожнечі, уникати слів, які можуть викликати у читача емоційне відторгнення.

Про це заявив генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко під час організованого Національною радою з питань телебачення і радіомовлення публічного обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.

Зокрема, Харченко поділився досвідом роботи колективу Українського національного інформаційного агентства.

«Для себе ми внутрішньо визначилися, що у новинах та в аналітиці маємо бути холоднокровними, більше говорити за рахунок бекграунду, за рахунок розставляння акцентів, не вживаючи слова-кілери чи написання деяких географічних назв з маленької літери, вживаючи інші слова. Враховуючи те, зокрема, що ми перекладаємося 8 мовами і нас читають європейці, важливо достукатися до них, а не досягти якогось емоційного відторгнення. Тому замість слів «орки», «русня» та подібних ми вживаємо цивілізовані «російські окупанти», «російський агресор», «російський воєнний злочинець», - сказав Харченко.

При цьому, за його словами, постійно відбувається пошук балансу, найвідповіднішого формулювання, адже з одного боку, до державного агентства прискіплива увага, а з іншого - потрібно залишатися «живим» та яскравим медіа, аби зацікавити читачів.

Як приклад такого маневрування гендиректор навів вислів фотокореспондента агентства, який, описуючи українського воїна, охарактеризував його як того, «хто певну кількість росіян зробив «хорошими руськими». Так само у релігійній тематиці журналісти агентства намагаються висвітлювати події делікатно, не дозволяючи образ на адресу тих чи інших діячів.

Водночас керівник Укрінформувизнав, що у таких жанрах, як репортаж, який будується на діалогах, "слова-кілери" оминути важко, тому доводиться у дискусії шукати баланс - і його обов'язково знаходять.

«Немає формули на всі випадки життя. Увесь час оцей виклик щодо маневру змушує шукати варіанти, щоб не застібнутися на усі ґудзики, але, безумовно, важливо знайти ті адекватні слова, які не переступають межі, не заводять тебе до мови ворожнечі, але водночас донести наш біль до світу», - сказав Харченко.

Як повідомляв Укрінформ, керівник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей зазначив, що нині в українських ЗМІ нині немає дискримінації за етнічною, національною чи релігійною ознаками, але таке має місце у соцмережах.

Фото: Євген Котенко