"Найбідніша і найпобитіша країна на планеті" створила диво на чемпіонаті світу з баскетболу

Збірна Південного Судану з баскетболу на турнірі за 17-32 місця чемпіонату світу, обігравши Анголу (101:78) і здобувши перемогу над Філіппінами (87:68), кваліфікувалася на Олімпіаду-2024 від Африки. Вони стали найкращою африканською командою на чемпіонаті світу-2023.

На Філіппінах, де проходить мундіаль, було написано одну з найкрасивіших сторінок в історії не лише баскетболу, а й спорту загалом. Заслуга належить двом чоловікам, яких ви бачите у центрі фотографії.

Ліворуч – Мануте Бол, найвищий гравець в історії НБА (2,31 м). Він грав між 80-ми та 90-ми роками). Син батька з ростром 2 метри 21 см та матері з 2,06.

До 15 років він жив у селі, пас корів, іноді боровся з левами, щоб захистити своїх тварин, потім, ставши баскетболістом, він почав утримувати всіх своїх родичів, яких налічувалося понад 200. Але його ігрова кар'єра була на другому місці після кар'єри активіста за незалежність його рідної країни, Південного Судану.

За неофіційними даними, він пожертвував із власної кишені близько 90 мільйонів доларів на будівництво доріг, лікарень та шкіл. У 47 років він помер без гроша в кишені. На смертному ложі він сказав, що пишається тим, що віддав своє життя за свою країну.

Праворуч — Луол Денг, також із Південного Судану, 14 сезонів у НБА до 2019 року. Він почав грати в баскетбол ще дитиною у таборі біженців у Єгипті, де сховалась його родина. Він почав займатися баскетболом завдяки Мануті Болу. Ден заявив, що він усім завдячує Болу: своєю кар'єрою, але перш за все своєю любов'ю до своєї країни, яку він практично не бачив протягом 30 років через війну.

Мануте Бол помер у 2010 році, так і не побачивши офіційного визнання незалежності Південного Судану від Судану у 2011 році. Саме в цей момент Денг прийняв рішення створити федерацію баскетболу своєї країни, просувати баскетбол як інструмент емансипації і як рятувальний круг для молоді. І створити національну збірну з баскетболу. Як мріяв Манута.

У лютому національна баскетбольна збірна Південного Судану вперше кваліфікувалася на чемпіонат світу з баскетболу, зігравши перші матчі у своїй дуже молодій історії. Національну збірну заснував, очолював, фінансував та часто тренував Луол Денг, який ніколи не грав удома, оскільки у Південному Судані немає спортивної арени.

2 вересня Південний Судан пробився на Олімпійські ігри 2024 року у Парижі.

Це диво стало можливим завдяки тому, що жоден гравець не живе у своїй країні, але зміг вирости за кордоном завдяки втечам своїх сімей. Пагони, що залишили після себе жахливі історії: багато гравців залишилися сиротами, деякі вперше побачили Південний Судан у лютому, коли 10 000 людей вітали їх як героїв в аеропорту, щоб відсвяткувати кваліфікацію на чемпіонат світу.

Усі вони вийшли з літака у сльозах. Але цього дива ніколи б не сталося, якби не дві видатні людини, такі як Мануте Бол і Луол Денг, які віддали свої життя за свою країну.

На Олімпіаду поїде найбідніша і найпобитіша країна на планеті, з найвищою дитячою смертністю, де люди живуть на 1 євро на день. Вони гратимуть і кричатимуть світові, що їм потрібна допомога.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Чи не ведіться на фейки!