Україна внесла тютюнові компанії Philip Morris International та JTI до переліку спонсорів війни

Національне агентство з питань запобігання корупції внесло до переліку міжнародних спонсорів війни провідні тютюнові компанії світу Philip Morris International та Japan Tobacco International, адже вони продовжують вести бізнес в Росії.

Про це повідомляє Укрінформ із посилання на сайт НАЗК.

«Частка ринку торгових марок «Філіп Морріс Інтернешнл» в росії склала 30,1% у 2019 році. Так, компанія є одним з найбільших платників податків до російського бюджету, коштом якого потім утримується й російська армія», - зазначили в агентстві.

Сукупний обсяг інвестицій Philip Morris International у РФ перевищує 2 млрд доларів США. Компанія у Росії реалізує масштабну довгострокову інвестиційну програму. З 2017 року в локалізацію виробництва інноваційного продукту – тютюнових стіків для IQOS на території фабрики в Ленінградській області вже інвестовано понад 14 млрд руб. А загальний обсяг інвестицій у фабрику, яку було відкрито в Ленінградській області на початку 2000 року, перевищує 1,1 млрд дол. США.

Згідно з даними фінансової звітності російського підрозділу Philip Morris, виторг компанії у перший рік повномасштабного вторгнення РФ в Україну зросла на 8% до 140,3 млрд руб., а чистий прибуток до 48,2 млрд руб., що на 45% більше, ніж у 2021 році. Відповідно, податку на прибуток до бюджету агресора було сплачено на суму понад 136 млн дол. США.

«Варто зазначити, що ще на початку повномасштабної війни Philip Morris заявив про намір продати свій російський бізнес, щоби зберегти свою репутацію. Однак усі “спроби” продати російський бізнес начебто не мали успіху, і корпорація досі лишається одним з найбільших платників податків до російського бюджету», - підкреслили у НАЗК.

Philip Morris International — американська глобальна сигаретна і тютюнова компанія, яка продає свою продукцію в понад 180 країнах світу, найвідоміші марки: Marlboro, Parliament, Bond, Chesterfield, L&M, Next, HEETS (тютюнові стіки для електронної системи нагрівання тютюну IQOS). У Росії Philip Morris International представлена двома афілійованими компаніями: фабриками АТ «Филип Моррис Ижора» в Ленінградській області та філією АТ «Филип Моррис Ижора» «Филип Моррис Ижора Кубань» у Краснодарі, а також організацією ТОВ «Филип Моррис Сейлз енд Маркетинг» з філіями приблизно в 100 містах країни.

«Друга компанія, Japan Tobacco International (JTI), є безсумнівним лідером тютюнового ринку в росії (частка ринку близько 34,9%). Вона є однією з найбільших FMCG-компаній у країні за обсягом продажів. До портфеля компанії на російському ринку входять міжнародні бренди Winston, LD, Mevius, Camel, Sobranie і російські марки «Донской табак», Kiss, Play, «Петр I», «Тройка» та інші», - підкреслили у Нацагентстві.

За даними НАЗК, компанія є одним із найбільших виробників продуктів зі зниженим ризиком (пристрій для нагрівання тютюну Ploom та електронний випарник капсульного типу Logic Compact).

JTI – найбільший інвестор і провідний платник податків у російській тютюновій індустрії. За останні 20 років інвестиції JTI в економіку РФперевищили $4,6 мільярда. Податкові платежі компанії 2020 року забезпечили 1,4% доходу федерального бюджету РФ. Сама компанія ж відкрито заявляла про те, що російський ринок генерував близько 2 млрд дол. США у 2022 році для JT групи, або приблизно 11% її консолідованого доходу за 2022 рік.

«Хоч представники заявляли, що JT Group призупинила нові інвестиції та маркетингову діяльність у росії, але компанія все ще продовжує виробляти та поширювати продукцію в рф», - зазначили в агентстві.

Як повідомлялося, НАЗК є органом, відповідальним за розбудову системи комплаєнсу у приватному секторі. Під час процедур комплаєнсу контрагенти підлягають перевірці на доброчесність, у тому числі соціально відповідальне ведення бізнесу відповідно до стандартів ОЕСР.

Перелік “Міжнародні спонсори війни” на порталі “Війна і санкції” є потужним репутаційним інструментом для досягнення доброчесності ланцюжків постачання у міжнародному вимірі, виходу міжнародного бізнесу з Росії, отже, зменшення фінансової і технологічної спроможності країни-терориста вбивати українців. Одним з “важелів тиску” платформи є співпраця з базою даних World-Check, що використовується банками і страховими компаніями для оцінки ризиків. Саме тому для світових компаній наслідки перебування в переліку стають гіршими, ніж продовження ведення бізнесу з країною-агресором.