Китай маневрує між краплями: чи може Пекін вплинути на Путіна в інтересах України

Про це 24 Каналу розповіла голова правління Української асоціації китаєзнавців Віта Голод. На її думку, Китай справді може вплинути на хід російсько-української війни, однак на першому місці для нього стоять власні інтереси.

Китай прислухається до ЄС

Нещодавно Данія закликала Китай зайняти більш рішучу позицію у питанні російсько-української війни. Це є один із багатьох прикладів тиску Європи на Китай.

Китай розуміє вимоги Євросоюзу і вибудовує свою політику щодо нього з урахуванням безпекових питань. Адже Україна є частиною Європи, яка від російсько-української війни потерпає значно більше за Сполучені Штати.

"У будь-яких перемовинах між Китаєм та Європою сторони безумовно порушують питання України. Поки що вони не принесли позитивних кроків, але перемовини про це справді ведуться", – переконана китаєзнавиця.

Чи має Пекін вплив на Путіна

Думки експертів щодо можливостей Китаю впливати на позицію Росії та особисто Путіна розходяться. Хтось вважає, що Китай може висунути до країни-агресорки певні вимоги в галузі ядерної безпеки. Інші ж стверджують, що роль Китаю у врегулюванні російсько-української війни є сильно перебільшеною.

"Зрозуміло, що Пекін маневрує поміж краплями, намагаючись затягти час. Китай веде геополітичну гру, в якій прагне досягти саме своїх завдань", – припустила Голод.

Віта Голод про позицію Китаю щодо війни: дивіться відео

Якими є геополітичні інтереси Китаю

• З приходом до влади Сі Цзіньпіна найбільш населена країна світу почала боротьбу за світове домінування. Сьогодні Китай є другою економікою світу, яка здатна вкладати мільярди доларів у свої інтереси по всьому світу: від Білорусі, Киргизстану та Чорногорії до Танзанії, Джибуті та Венесуели.
• На цьому тлі посилилось протистояння Пекіну зі Сполученими Штатами. Протягом 1990-х та 2000-х років Китай був привабливим місцем для виробництва західних товарів завдяки дешевій робочій силі. Це поглибило зв'язки колись комуністичної країни з капіталістичним Заходом.
• Однак з початком нового курсу Китай став значно авторитарнішою країною, яка вчиняє зокрема системний геноцид проти мусульманських меншин в межах своєї території. Захід не може одномоментно розірвати всі економічні відносини з Пекіном, але й Пекін до сьогодні залежить від торгівлі із Заходом.
• З плином часу Китай став готуватися не лише до економічної, а і до військової експансії. Головною його ціллю є Тайвань, який юридично є частиною цієї густонаселеної країни, а практично є невизнаною світом державою із населенням близько 20 млн мешканців.
• Для того, щоб стримати мілітарні потуги Пекіну, Вашингтон створив коаліцію азійських країн, куди входять Японія, Південна Корея та Австралія. Згідно договорів 1950-х років, США зобов'язані захищати Тайвань у випадку китайської агресії, яка може спричинити військове протистояння небачених у цьому столітті масштабів.