Економіка Китаю впадає в дефляцію на тлі сповільненого відновлення — FT

Пекін зіштовхнувся із закликами до стимулювання після того, як споживчі ціни знизилися.

Економіка Китаю впала в дефляцію після того, як споживчі ціни знизилися вперше з початку 2021 року, що є одним із найяскравіших показників проблем, з якими зіштовхнулися політики країни, намагаючись відродити сферу споживання. Про це пише FT.

Згідно з офіційною статистикою, опублікованою в середу, 9 серпня, індекс споживчих цін у липні знизився на 0,3% в річному обчисленні після того, як місяцем раніше він не змінювався. Індекс цін виробників, який відображає ціни на товари після того, як вони виходять із заводів, знизився на 4,4% у липні.

Споживчі ціни, які востаннє потрапляли “в негативну зону” у лютому 2021 року, вже кілька місяців перебувають на межі дефляції, оскільки очікуване відновлення споживчих витрат не відбулося після того, як влада Китаю скасувала коронавірусні обмеження на початку року.

Перехід до дефляції підживлюватиме заклики до більшого державного стимулювання в той час, коли політики також зіштовхнулися з уповільненням сектору нерухомості та слабкістю торгівлі, що призвело до слабшання економічного імпульсу.

"Китайська економіка зараз перебуває під серйозним ризиком сповзання в дефляційний епізод, який може спричинити самопідсилення низхідної спіралі зростання і довіри приватного сектору", - сказав експерт з фінансів Китаю в Корнельському університеті Есвар Прасад. 

На його думку, уряд країни повинен діяти швидко і рішуче, перш ніж ситуація вийде з-під контролю".

Китай протистояв глобальній інфляційній тенденції інших великих економік, багато з яких розгорнули масштабні заходи зі стимулювання під час пандемії. Пекін, навпаки, намагався контролювати вірус за допомогою трирічної політики "нульового ковіду".

Китайські політики намагалися відновити довіру до економіки з моменту її відкриття після пандемії, знизивши деякі відсоткові ставки та запропонувавши податкові пільги для бізнесу, але вони не вдалися до значних стимулів. Наприкінці минулого місяця політбюро керівної Комуністичної партії визнало, що відновлення економіки відбувається "звивистими темпами", і заявило, що буде "активно розширювати внутрішній попит".

Національне бюро статистики Китаю в середу повідомило, що середня інфляція споживчих цін за рік склала лише 0,5%, що значно відстає від цільового середнього рівня інфляції в 3% цього року, підкреслюючи зростання розбіжності між очікуваннями і реальністю на місцях.

Цільовий показник зростання валового внутрішнього продукту Пекіна на рівні 5 відсотків на 2023 рік, найнижчий за останні десятиліття, спочатку розглядався як обережний, але місяці стабільно слабких даних підживлюють ширший песимізм щодо перспектив зростання.

Між першим і другим кварталами року економіка зросла лише на 0,8%, а дані, опубліковані у вівторок, показали, що експорт у липні впав на 14,5% в річному обчисленні, що є найстрімкішим падінням з початку пандемії. Імпорт скоротився на 12,4% в річному обчисленні в доларовому еквіваленті, що є найбільшим падінням з січня.

Економіст Дан Ван сказав, що показники інфляції та торгівлі є "відображенням нижчої купівельної спроможності та слабкої довіри споживачів".

Наступного тижня будуть опубліковані нові дані, які нададуть широкий огляд економічної активності в липні, включаючи промислове виробництво і роздрібні продажі.

Ціни виробників, які значною мірою визначаються вартістю товарів і сировини, застрягли в негативній зоні протягом останніх десяти місяців, тоді як виробнича активність скорочувалася чотири місяці поспіль, що відображає слабкий попит на китайський експорт.

За даними FT, китайська влада тисне на відомих місцевих економістів, щоб ті уникали обговорення таких негативних тенденцій, як дефляція, оскільки зростає занепокоєння щодо здатності Пекіна прискорити відновлення економіки країни.

На початку 2022 року поширювалися надії на те, що економіка Китаю, а отже, і світова економіка, готова до підйому після трьох років суворих обмежень від політики «нульового COVID», яка пригнічувала попит, перешкоджала виробництву, розхитувала ланцюги постачання і спричинила найзначніше сповільнення економіки країни з часів початку ринкових реформ наприкінці 1970-х років.

Спочатку деякі галузі китайської економіки справді зростали.   У перші кілька місяців 2023 року зріс експорт, і здавалося, що навіть ринок житлової нерухомості, який невпинно падав, нарешті відштовхнувся від дна. Але наприкінці другого кварталу останні дані про ВВП показали зовсім іншу картину: загальне зростання було слабким і, схоже, мало тенденцію до зниження. Обережні іноземні інвестори і обмежені в фінансах місцеві органи влади в Китаї вирішили не підтримувати початковий імпульс, пише Foreign Affairs.