Нацрада очікує від ЄС поглиблення санкцій проти російських медіа

Євросоюз розглядає можливість припинення надання послуг супутникового телебачення для російських медіа.

Про це повідомив представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Дмитро Швидченко під час обговорення ролі держави, громадського сектору та медіа у протидії дезінформації, що відбулося в Медіацентрі Україна-Укрінформ.

"Враховуючи збільшення присутності російських пропагандистських каналів на окупованих територіях України та в інших частинах світу, а також не маючи можливості впливати на поширення російської пропаганди, ЄС обговорює зараз питання щодо тотальної заборони надання послуг супутникового телебачення, зокрема, російським медіа. Тому найближчим часом очікуємо серйозні рухи в напрямку поглиблення та посилення санкцій з боку ЄС до російських медіа", - сказав Швидченко.

Водночас представниця "Детектор медіа" Леся Бідочко зазначила, що за 524 дні війни команда організації розвінчала 1 527 фейків, 543 маніпуляції та зробила 344 викриття. За її словами, без підтримки навіть така кількість досліджень не має сенсу, бо авдиторія фактчекінгових організацій не достатня, щоб вийти на рівень масового споживача.

"Охопити одноразово велику авдиторію вже не вдасться, оскільки канали комунікації надзвичайно різні, і кожен з них має свою авдиторію. Треба багато активностей і продуктів, розділені на маленькі сегменти для кожної авдиторії", - зауважила представниця Internews Network Оксана Майдан.

У свою чергу, журналіст з 1+1 Media Акім Галімов зазначив, що зараз у співпраці з ЄС відбувається робота над інформаційно-просвітницькою кампанією, що містить близько 29 медійних продуктів для різних майданчиків, включно з освітніми лекціями та документальними фільмами. До цієї кампанії планують залучити й напрацювання громадських організацій, зокрема, StopFake, Детектор медіа, VoxCheck.

Під час дискусії медіаекспертка з Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко підкреслила, що багато українців піддаються дезінформації та пропаганді, тому необхідно впроваджувати уроки з медіаграмотності зі школи. Вона також наголосила, що особливо довго доведеться працювати поверненням людей до інформпростору України, які проживають на окупованих з 2014 року територіях, адже "за 9 років вони точно змінили своє світобачення".

Заступник директора та головний медійний юрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай зазначив, що зараз потрібно сконцентрувати зусилля для роботи із зовнішньою авдиторією, зокрема, на Африканському континенті.

"Російська дезінформація працює в Південній Америці та Африці. Якщо закривають канали - вони йдуть у соцмережі, якщо закриваються канали - вони йдуть на локальні рівні. Це - гідра, яка працює по всьому світу всіма можливими засобами", - додав член Нацради Олександр Бурмагін.

Він підкреслив, що російська активність на світовій арені зумовила необхідність створення спільної платформи серед організацій, які займаються боротьбою з дезінформацією, або визначення єдиного координаційного органу у цій галузі.

Як повідомлялося, згідно з 11-м пакетом санкцій, затвердженим Радою ЄС 23 червня, під обмежувальні заходи потрапили російські телеканали RT Balkan, Oriental Review, Tsargrad, New Eastern Outlook і Katehon.