Про це в коментарі Укрінформу повідомила ексголова ради Незалежної асоціації банків України, експертка у сфері фінансів Олена Коробкова.
За її словами, ризик припинення роботи "зернового коридору" для української економіки є справді дуже високим. Дефіцит зовнішньої торгівлі за останні 12 місяців становив 22 млрд дол., тобто понад 13% ВВП. А приблизно дві третини експорту сьогодні – це саме продукція АПК, експорт якої безпосередньо залежить від роботи "зернового коридору".
"Вимушена втрата цього експорту загрожує не тільки торговельному балансу, а й заробіткам українських аграріїв, не кажучи вже про ВВП загалом і про світову продовольчу безпеку. Водночас у найближчій перспективі стабільності гривні це не загрожує", - сказала Коробкова.
Вона нагадала, що в умовах воєнного часу Національний банк дотримується політики фіксованого обмінного курсу, що фінансово забезпечується значними надходженнями міжнародної фінансової допомоги. У випадку припинення роботи "зернового коридору" НБУ доведеться збільшити продаж іноземної валюти щонайбільше на 1 млрд дол. на місяць. В умовах надходження іноземної фінансової допомоги середнім темпом 3,8 млрд дол. на місяць це цілком можливо забезпечити.
Коробкова нагадала, що завдяки зовнішній допомозі золотовалютні резерви України нещодавно сягнули нового рекорду за більше як 10 років - 39 млрд дол. Це забезпечує додатковий потужний запас міцності для підтримання стабільного курсу гривні.
"Тому в разі непродовження дії "зернового коридору" в липні не варто очікувати жодної моментальної девальвації гривні", - підкреслила експертка.
Як повідомляв Укрінформ, реалізація сценарію з припиненням роботи “зернового коридору” матиме негативні наслідки для українського експорту; в Нацбанку не виключають можливого посилення тиску на гривню.
За оцінками МВФ, можливі перебої із «зерновою ініціативою», а також імпортні обмеження в ЄС на українські продукти загрожують країні втратою до 800 млн дол. щомісяця.
Фото: Мінагро