Компанії Китаю підписали більше довгострокових контрактів на поставки газу, ніж будь-яка інша країна — Bloomberg

Пекін купує природний газ так, ніби глобальна енергетична криза у розпалі. 

Китай активно купує природний газ, і чиновники країни задоволені, що імпортери продовжують укладати угоди навіть після того, як світова енергетична криза пішла на спад. Про це повідомляє Bloomberg.

Уряд продовжує підтримувати зусилля державних покупців із підписання довгострокових контрактів і навіть інвестувати в експортні потужності, щоб зміцнити енергетичну безпеку до середини століття.

У 2023 році Китай стане найбільшим світовим імпортером скрапленого природного газу. І вже третій рік поспіль китайські компанії погоджуються купувати більше скрапленого газу на довгостроковій основі, ніж будь-яка інша країна, згідно з даними, зібраними Bloomberg News.

Китай дивиться в майбутнє, щоб уникнути повторення дефіциту енергоресурсів, а також прагне стимулювати економічне зростання. Довгострокові контракти на постачання СПГ є привабливими, оскільки поставки будуть здійснюватися за відносно стабільною ціною порівняно зі спотовим ринком, де ціна на газ після повномасштабного вторгнення Росії в Україну зростала до рекордного рівня.

"Енергетична безпека завжди була пріоритетом для Китаю. Наявність достатньої пропозиції дозволяє їм управляти майбутньою волатильністю”, - сказав керівник відділу торгівлі та консалтингу компанії Trident LNG в Шанхаї Тобі Копсон. 

Зусилля з укладання угод допоможуть підтримати глобальні експортні проекти, розширюючи роль морського палива в енергетичному балансі. І в міру того, як постачальники намагатимуться залучити китайських імпортерів, вплив Пекіна на ринку зростатиме.

Китай почав наполягати на укладанні довгострокових контрактів у 2021 році, після того, як відносини з США покращилися. Хоча минулого року імпорт скоротився частково через зниження попиту на тлі обмежень, спричинених пандемією коронавірусу, китайські покупці відновили активність після того, як на тлі вторгнення РФ в Україну країни Європи почали відмовлятися від постачання газу РФ трубопроводами.

Високі ціни та глобальна конкуренція за паливо стали швидким уроком необхідності стабільних поставок. Частиною зусиль Китаю для досягнення енергетичної безпеки є диверсифікація імпорту між різними країнами як захист від подальших геополітичних потрясінь.

Деякі інші імпортери, зокрема Індія, також прагнуть підписати більше угод, щоб уникнути дефіциту в майбутньому і зменшити залежність від спотових поставок, але Китай укладає контракти значно швидшими темпами. За підрахунками Bloomberg, цього року 33% підписаних довгострокових контрактів на постачання СПГ припало на Китай. 

Минулого місяця китайська державна компанія China National Petroleum Corp. уклала 27-річну угоду з Катаром і отримала частку в масштабному проекті розширення експорту, а ENN Energy Holdings Ltd. уклала десятирічний контракт з американською компанією Cheniere Energy Inc. Поставки за обома контрактами мають розпочатися вже у 2026 році.

На черзі ще більше угод, оскільки переговори проходять в залах засідань від Сінгапуру до Х'юстона. За словами трейдерів, державні гіганти Китаю, такі як Cnooc Ltd. і Sinopec, ведуть переговори із США, тоді як менші компанії, такі як Zhejiang Provincial Energy Group Co. і Beijing Gas Group Co. також шукають можливості для контрактів. Катар веде переговори з кількома китайськими покупцями щодо укладення контрактів на продаж, які можуть охопити терміни понад 20 років, кажуть трейдери.

Ці угоди допоможуть забезпечити близько десятка нових терміналів для імпорту, будівництво яких планують розпочати в прибережних містах Китаю в цьому десятилітті. За даними норвезької компанії Rystad Energy, до 2033 року імпорт СПГ в країну може зрости до 138 мільйонів тонн, що приблизно вдвічі перевищує поточний рівень. 

"Наразі більш ніж половина попиту на СПГ в Китаї на період з 2030 по 2050 рік залишається незаконтрактованою", - каже аналітик Rystad Сі Нан.

Уряд Китаю не змушує компанії підписувати угоди, і трейдери підписуватимуть лише ті контракти, які мають привабливі ціни. Китайські покупці також використовують нові СПГ-контракти для розширення прибуткових торгових можливостей.

Однак перспективи зростання попиту не є однозначними, особливо з огляду на те, що Китай збільшує видобуток газу всередині країни, тоді як сухопутні поставки з Росії можуть зрости, якщо будуть побудовані нові трубопроводи. Надлишок пропозиції збільшує ризик того, що термінали для імпорту СПГ будуть частіше залишатися без дії.

Тим не менш, перебої в електропостачанні та дефіцит електроенергії за останні кілька років змінили мислення китайських політиків, які тепер віддають перевагу енергетичній безпеці.

Нестача вугілля - основного палива для виробництва електроенергії в Китаї, призвела до широкомасштабного відключення електроенергії на заводах на короткі періоди в 2021 і 2022 роках, що сповільнило економічне зростання. У відповідь на це країна пообіцяла збільшити видобувні потужності, і видобуток зріс до рекордних рівнів, завдяки чому сховища були заповнені, а імпорт скоротився. 

Тепер політики хочуть зробити те ж саме з газом. За словами людей, близьких до уряду, Пекін підштовхує енергетичних гігантів до збільшення видобутку газу всередині країни, скорочуючи витрати на буріння, щоб підвищити енергетичну незалежність.

"Враховуючи те, що нові трубопроводи обговорюються, але ще не завершені, китайські покупці все ще прагнуть забезпечити собі поставки з ринку СПГ”, - каже аналітик Майкл Мейдан.

Крім того, чим більше угод підписує Китай, тим більший контроль має країна над світовими поставками СПГ. Пекін уже відіграє ключову роль у балансуванні ринку, перепродуючи свої законтрактовані поставки покупцям, які найбільше цього потребують, коли попит на внутрішньому ринку слабкий, і ця тенденція буде розширюватися з укладенням нових угод.

"Більші та авторитетніші покупці, як правило, володіють більшими переговорними можливостями порівняно з меншими гравцями або тими, що розвиваються. Продовження підписання довгострокових контрактів є логічним рішенням", - сказав Сі Нан із Rystad. 

Раніше повідомлялося, що Китай намагається зменшити залежність від імпорту нафти, зокрема, розширюючи глибоководне буріння.