Європейська комісія дійшла висновку, що Україна виконала в повному обсязі дві з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство в Євросоюзі. Однією з виконаних умов є прийняття медіазаконодавства та приведення його у відповідність до норм ЄС.
Про це йдеться в усній проміжній оцінці ЄК щодо виконання Україною «кандидатських» рекомендацій, пише «Європейська правда».
Загалом таких умов перед Україною ставили сім. Другою повністю виконаною вимогою стали умови, що стосуються судової реформи. Крім того, «хорошого прогресу» Україна досягнула у реформі Конституційного Суду. Оцінку, сформульовану як «певний прогрес», надали процесу деолігархізації, питанню національних меншин, боротьбі з корупцією та відмиванням грошей і реформуванню правоохоронних органів. Усі ці сфери Україні ще потрібно вдосконалити відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
Щодо партнерів України по євроінтеграції, як пише «ЄП», до Молдови у медіасфері ЄС не ставив жодних вимог. Загалом Молдова виконала три з дев’яти рекомендацій. Натомість у Грузії, за висновком Єврокомісії, щодо плюралізму засобів масової інформації «жодного прогресу». Із 12 умов для кандидатства виконано лише три, щодо семи досягнуто «певного прогресу».
У пояснювальній записці зазначено, що оцінку «виконано» дають у разі, якщо реалізовано усі критерії, «хороший прогрес» — якщо критерії виконані на більш ніж 50%, вжиті важливі заходи, але деякі ще не втілено, «певний прогрес» — менш ніж 50%, вжиті декілька заходів, але важливі кроки все ще очікуються. Оцінка «немає прогресу» означає, що у цій сфері не було зроблено пріоритетних кроків.
Верховна Рада ухвалила новий текст документу у другому читанні і в цілому 13 грудня 2022 року. Законопроєкт №2693-д підтримали 299 нардепів. 29 грудня його підписав президент Володимир Зеленський. 31 грудня текст закону «Про медіа» опублікували у парламентській газеті «Голос України», а 31 березня він набув чинності.
У лютому у спільній заяві саміту Україна-ЄС відзначили зміни в медіазаконодавстві України та «привітали прогрес у приведенні медіазаконодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг».
Закон посилює повноваження Нацради у регулюванні медіа, зберігає квотування, запроваджує регуляцію онлайн-медіа і водночас послаблює її (зокрема йдеться про заборону Нацраді блокувати зареєстровані медіа та дозвіл блокувати незареєстровані терміном на два тижні), полегшує умови ліцензування каналів, вносить зміни до закону про Суспільне мовлення (наприклад, дозволяє мовнику працювати у копродукції з іншими зарубіжними компаніями).
При цьому документ викликає різні реакції у медіаспільноті. Зокрема, його розкритикувала Міжнародна федерація журналістів, але привітали Репортери без кордонів. Розкритикували окремі журналісти, але підтримали окремі громадські організації.
Ігор Розкладай, юрист, заступник директора ЦЕДЕМ, заявляв, що на повне впровадження закону знадобиться близько десяти років.