Почастішали звірячі обстріли, які влаштовують нашим містам і селам російські агресори. Страх і панічні атаки накривають з головою дорослих, що вже казати про дітей. Батькам з маленькими дітьми треба знати декілька дуже важливих правил, щоб якомога швидше заспокоїти дитину при панічній атаці.
Отож для початку варто запам’ятати, що панічна атака – раптовий приступ сильного страху. Він не завжди може бути викликаний реальною небезпекою, коли є загроза життю чи здоровʼю. Панічна атака може з’явитися у малюка будь-де і будь-коли.
Як її розпізнати?
У дитини раптово можуть початися:
- тремтіння рук, ніг чи всього тіла;
- задишка або утруднене дихання;
- нудота;
- болісні спазми у животі;
- сильне потовиділення;
- озноб;
- запаморочення.
Це схоже на симптоми серцевого нападу, тим більше, пришвидшується серцебиття малюка. Не панікуйте.
Проте, в жодному разі не можна говорити дитині “Не бійся” або “Заспокойся”, ” Не варто так переживати”. У такій ситуації це не спрацює, малюк вас просто не почує або не зрозуміє сенсу умовлянь.
Краще, звернувшись на імʼя до дитини, скажіть: “Я бачу, що ти наляканий/а, але я поруч і допоможу тобі з цим впоратися”.
Натомість спробуйте перевести дитячу увагу на щось реальне, конкретне.
Психологиня Світлана Ройз радить діяти за наступним сценарієм:
Перше: зверніться до дитини на імʼя, попросіть назвати або повторити ваше; спробуйте зустрітися поглядом, попросіть подивитися на вас і кивнути, що бачить вас.
Друге: попросіть дитину обійняти себе руками і зробити кілька глибоких вдихів і видихів.
Третє: якщо дитина тремтить, попросіть її потрусити руками, мов струшує воду з долонь, а потім – усім тілом, немов мокрий собака, який струшує з себе воду. Потім потягнутись – і “розтанути”, мов сніговик.
Четверте: з дозволу дитини – міцно обійміть її або стисніть руку, розітріть тіло.
П’яте: попросіть описати якийсь предмет в полі її зору у найдрібніших деталях чи порахувати, скільки людей, приміром, у зеленому (червоному).
Шосте: попросіть малюка подивитися на свої ноги, зробити перекати стопою, зігнути та розігнути пальці стоп.
Сьоме: дайте дитині пляшку води, щоб вона сама розкрутила кришечку і попила.
Під час панічної атаки у дитини говоріть з нею спокійно і впевнено, звертайтеся на імʼя, використовуйте максимально короткі, чіткі фрази. Наприклад, можна скористатися наступними варіантами:
- Ти мене бачиш? Кивни.
- Як мене звати?
- Як тебе звати?
- Я тобі допоможу.
- Дихай зі мною.
- Все закінчилося, зараз ти в безпеці.
- Було дуже складно, але ти впорався/лася.
Панічні атаки не є небезпечними для здоровʼя та життя людини, але вони можуть бути симптомом інших психічних розладів.
Тому, якщо вони повторюватимуться, варто звернутися до лікаря (педіатра, сімейного лікаря або психіатра).
Джерело: