Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк.
«Крім фізичного впливу, нам слід чекати потенційного і хімічного, і бактеріологічного забруднення в результаті всіх руйнувань, яких зазнає не лише житлова забудова в зоні підтоплення, а й інфраструктура. Все залежатиме від того, яких пошкоджень зазнала дамба і який рівень виливу води з Каховського водосховища відбудеться», - сказав Гаврилюк.
Він підкреслив, що запас води у Каховському водосховищі фактично у 5-6 разів більший за Київське водосховище, ситуацію із виливом води з якого українські науковці моделювали на початку активних воєнних дій. Тоді було підраховано, що у разі пошкодження дамби інтенсивний вилив води із Київського водосховища триватиме кілька діб. Відповідно, в ситуації із Каховським морем слід чекати, що інтенсивний вилив триватиме у кілька разів довше.
«Думаю, це відбуватиметься тривалий час. І вода буде змивати все з поверхні землі, в тому числі сміттєзвалища, сільськогосподарські підприємства із скотомогильниками, вигрібні ями, кладовища. І всі забруднюючі речовини потраплятимуть і в поверхневі води, і в підземні води, і залишаться на поверхні ґрунту», - сказав експерт.
Матиме негативні наслідки таке масштабне підтоплення територій і на розвиток інженерно-геологічних несприятливих процесів.
«Навіть коли велика вода спаде, ґрунти будуть підмочені, і це означає ймовірні і осідання, і ерозії, і розмиви. Адже в цьому регіоні достатньо специфічні ґрунти, які, наприклад, при намоканні дають просадку навіть під власною вагою. Для розташованих на них будівель це може мати руйнівні наслідки», - додав Гаврилюк.
Окрім того, негативного впливу зазнають зрошувальні системи півдня України, що вплине на роботу сільськогосподарських підприємств регіону.
«Однозначно, слід чекати на осушення зрошувальних систем, які беруть початок від Каховського водосховища. Це основні українські зрошувальні системи. Це і Каховський магістральний канал, це і Північнокримський канал. І все, що з ним пов’язано. Це унеможливлює сільське господарство на Херсонщині, на межі Запорізької та Дніпропетровської областей», - зазначив експерт.
Як повідомляв Укрінформ, вночі 6 червня російська армія підірвала дамбу Каховської ГЕС. За останніми повідомленнями, рівень води у Каховському водосховищі вже впав майже на 1,5 метра.