Найбільшим обмеженням свободи слова під час війни журналісти назвали самоцензуру, — дослідження Центру прав людини Zmina
Найбільшим обмеженням свободи слова під час війни журналісти назвали самоцензуру, — дослідження Центру прав людини Zmina

Найбільшим обмеженням свободи слова під час війни журналісти назвали самоцензуру, — дослідження Центру прав людини Zmina

44 % опитаних журналістів і журналісток вважають, що є теми, про які не можна писати чи говорити. У 2019 році так вважали трохи більше чверті учасників і учасниць дослідження.

Самоцензура журналістів здебільшого проявляється в тематиці війни та дотичних темах, оскільки журналісти воліють, щоби їхні матеріали не вплинули негативно на обороноздатність України, йдеться в результатах соціологічного дослідження «Виклики для свободи слова та журналістів в умовах війни».

Найбільшим обмеженням свободи слова під час війни журналісти назвали самоцензуру, — дослідження Центру прав людини Zmina - Фото 1

Дослідження проводив фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Центру прав людини Zmina. Воно складалося з трьох фокус-групових дискусій із 33 журналістами та особами, дотичними до журналістики (викладачі, керівники медіа, медіаексперти, блогери), а також експертного опитування 132 журналістів з різних регіонів України.

За результатами дослідження, журналісти найчастіше вдаються до самоцензури через страх помилитися, складнощі в перевірці інформації та власні переконання (по 45 %), а також через страх залишитися без роботи (44 %).

Найбільшим обмеженням свободи слова під час війни журналісти назвали самоцензуру, — дослідження Центру прав людини Zmina - Фото 2

Складними для висвітлення є теми наслідків війни та зокрема людських втрат, теми зниклих безвісти та полонених, зазначено в дослідженні. В інших темах, щоб ненавмисно не підіграти ворогу, журналісти обережні в темах роботи центральної та місцевої влади, а також ймовірної корупції у їхній діяльності. У разі якщо журналіст вирішує не публікувати отриману інформацію, «кожен п’ятий опитаний вважає, що потрібно спробувати вирішити певну проблему непублічно», — акцентували автори дослідження.

Найбільшим обмеженням свободи слова під час війни журналісти назвали самоцензуру, — дослідження Центру прав людини Zmina - Фото 3

Більшість опитаних в рамках кількісного дослідження журналістів (48 %) не визначилися щодо того, чи приховували б правдиву інформацію, якщо вважали б, що так буде корисно для держави. Тих, хто однозначно не приховував би — поменшало з третини до чверті опитаних порівняно з 2019 роком.

Найбільшим обмеженням свободи слова під час війни журналісти назвали самоцензуру, — дослідження Центру прав людини Zmina - Фото 4

Автори дослідження резюмували, що їм траплялися думки про те, що самоцензура у всякому разі негативне явище для журналістики і не може толеруватись у жодному вигляді. «Так, в умовах війни є конкретні обмеження щодо публікації тієї чи іншої інформації та питання національної безпеки та оборони. Однак, на думку частини респондентів, все, що не стосується цих питань, не має підпадати під будь-який тип самоцензури, інакше журналіст йде на угоду зі власною совістю та стандартами журналістики. На їхню думку, якщо самоцензура керує журналістами, то рано чи пізно вона перетвориться на реальну цензуру для всіх», — зазначено в результатах дослідження.

З нагоди Всесвітнього дня свободи преси «Детектор медіа» опитав медійників і медійників щодо меж свободи преси під час російської агресії.  

Обкладинка: Andrea Piacquadio / Pexels, інфографіка: Центр прав людини Zmina

 

Читайте також
З 2019 року кількість журналістів в Україні, які отримували погрози, зменшилась у понад два рази, — Центр прав людини ZMINA
Медіаюристи Платформи прав людини допоможуть журналістам розібратися в новому законодавстві про медіа
Катерина Єсипенко: Мій чоловік сидить у в’язниці тому і тільки тому, що він журналіст
Громадянськими журналістами стали будівельники, вчителі, підприємці — всі, хто вважав своїм обов’язком не мовчати
Теги за темою
дослідження Журналісти
Джерело матеріала
loader
loader