Українці суттєво покращили свої навички з медіаграмотності — дослідження «Детектора медіа»
Дослідження громадської організації «Детектор медіа» з визначення Індексу медаграмотності українців, тобто рівня вміння критично сприймати інформацію, а також користуватися медіа та знати загальні принципи регуляції, свідчить, що індекс медіаграмотності респондентів суттєво зріс у порівнянні з показниками першої та другої хвилі дослідження 2020/2021 років. Ознайомитися з повною версією досілдження можна тут, завантажити pdf-файл тут.
За даними дослідження, з 2020 по 2022 рік частка аудиторії з вищим за середній рівнем меніаграмонтності зросла з 55% до 81%. Індексі медіаграмотності визначається за 10-бальною шкалою. Середнє значення показника зросло з 4,8 балів у 2020 році до 5,9 балів у 2022 році.
Згідно з отриманими результатами, медіаграмотність 6% українців є низькою, у 13% — нижча за середню, кожен другий представник аудиторії (50%) має вищий за середній рівень медіаграмотності і майже третина 31% — високий.
Рівень медіаграмотності визначали в чотирьох категоріях. Частка аудиторії з високим рівнем компетентності за два роки зросла вдвічі в трьох субіндексах загального рівня медіаграмотності: розуміння ролі ЗМІ у суспільстві (з 45% до 72%) , цифрової компетентності (з 49% до 64%) та чутливості до спотвореного контенту ( з 56% до 66%). Виключення складає лише субіндекс використання медіа, який значущо не змінився.
Дані свідчать про підвищення рівня чутливості до спотвореного контенту за останні 2 роки. Аудиторіє стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. Так лише 18% у порівняні з 32% (2020 р.) вирішують наскільки можна довіряти повідомленню інтуїтивно. Зросла частка українців, хто виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі (39% vs 28%), орієнтується на відео/фотопідтвердження (32% vs 26%), наявність різних точок зору на подію (31% vs 26%).
Кількість українців які перевіряють інформацію на достовірність зросла майже вдвічі з 24% до 47%. 20% не стільки перевіряють, скільки шукають повнішу, деталізовану інформацію; не перевіряє медіаконтент менше за третину аудиторії (31%).
Також суттєво зросла чутливість української аудиторії до маніпуляцій. 42% (31% -2020 р.) підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події; для 42% (26% у 2020 році) важливим маркером є неповна або неточна інформація. У 37% (21% у 2020 році) відсутність посилань на джерело викличуть підозру в бажанні авторів зманіпулювати свідомістю аудиторії. Лише 17% (27% - у 2020 році) визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно.
В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії» підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень, 2020).
Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.
- Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення
- Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами в день; мотиви використання інтернету; мристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет
- Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту
- Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік та маніпулятивного медіаконтенту
Про дослідження: загальнонаціональне кількісне опитування проводився компанією «New Image Marketing Group» на замовлення «Детектора медіа» у грудні 2022 – січні 2023 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю face-to-face за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI), що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто. Вибірка: 1200 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та АР Крим).
Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).
Фото: pon.org.ua

