Швеція навряд чи стане формальним членом НАТО під час липневого саміту у Вільнюсі. Про це 17 квітня повідомило SverigesRadio.
Зазначається, що затримка може тривати до вересня, коли парламент Туреччини ратифікує нарешті заявку Стокгольма на вступ в альянс.
На думку деяких турецьких аналітиків, після президентських та парламентських виборів 14 травня, депутати навряд чи обговорюватимуть «шведське питання» до настання літніх канікул, які зазвичай тривають з червня по вересень.
За інформацією радіомовника, після приєднання Фінляндії до НАТО на Туреччину та Угорщину збільшився тиск з боку США, Франції, Великої Британії, які виступають за якнайшвидше прийняття Швеції до альянсу.
Крім того, Норвегія у переговорах на різних рівнях намагається переконати країни, які не ратифікували шведську заявку, зробити це.
Нагадаємо, Швеція подала заявку на вступ у НАТО разом із Фінляндією 18 травня 2022 року. Усі країни альянсу, окрім Туреччини та Угорщини, схвалили протокол.
Як відомо, 4 квітня Фінляндія офіційно вступила до НАТО і стала 31 його членом. Про це в той день сказав державний секретар США Ентоні Блінкен під час церемонії, на якій глава МЗС країни Пекка Хаавісто вручив йому останні необхідні документи.
Глава Держдепу США наголосив, що всі необхідні формальності виконані, і тепер Фінляндія є повноправним членом Альянсу.
У 1949 році Альянс створили 12 країн-засновниць, а саме: Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Велика Британія і Сполучені Штати Америки.
У подальшому членами НАТО стали Греція і Туреччина (рік вступу 1952), Німеччина (1955), Іспанія (1982), Чехія , Угорщина і Польща (1999), Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія (2004), Албанія і Хорватія (2009), Чорногорія (2017) та Північна Македонія (2020).