Герніка – симфонія жаху війни: пів століття з дня смерті засновника кубізму Пабло Пікассо

Цього року виповнюється 50 років із дня смерті Пабло Пікассо 8 квітня 1973 року у віці 91 року.

Він помер у Мужені, Франція, у своїй віллі на вершині пагорба, особняку з 35 кімнат, оточеному 17 акрами землі поруч із каплицею Notre-Dame de Vie — до 18 століття це місце служило притулком для сімей з регіону, які приїжджали хрестити своїх мертвонароджених дітей, пише ARTNews.

На схилі життя Пікассо так казав про смерть:.

«Я весь час розмірковую про смерть, це єдина жінка, яка була вірною мені протягом усього життя».

Однією з найзнаковіших робіт художника вважається "Герніка".

Близько 4:30 пополудні 26 квітня 1937 року жителі баскського міста Герніка, Іспанія, здійняли голови і побачили групу літаків.

Це були бомбардувальники двох ескадрилій — нацистського Легіону Люфтваффе «Кондор» та фашистського італійського Aviazione Legionaria.

Вони виконували завдання знищити «Герніку» на підтримку генерала Франциско Франко, лідера правого перевороту проти соціалістичного уряду Іспанії, який почався рік перед тим.

Близько 24 літаків скинули 22 тонни боєприпасів під час послідовних нальотів, які тривали кілька годин.

Після операції велика частина Герніки лежала в руїнах.

Оцінки щодо жертв серед цивільного населення точно встановити так і не вдалося.

Але серед найбільш гіпотез наводять цифри від менше ніж 200 до понад 1000 із загальної кількості населення в 7 000.

В майбутніх авіаатаках прогітлерівська коаліція завдасть ще більш руйнівних ударів по таких містах, як Варшава, Роттердам чи та Дрезден.

Та Герніка займає особливе місце в історії, передусім завдяки зусиллям однієї людини: Пабло Пікассо.

Пікассо закріпив пам’ять про цю подію своїм шедевром «Герніка» (1937), який став іконою антивоєнних настроїв.

Намальована майже повністю гризайлем і має розміри 11 на 25,6 футів, мізансцена «Герніки» міститься в яслах, де впереміж зображені тварини та люди, включно з матір’ю та дитиною, і усі вони – в божевільному стражданні.

«Герніка» є другою за значимістю картиною Пікассо після «Авіньйонських дівчат» (1907), з якою вона поділяє таке ж епічне враження, хоча й з більшим відчуттям тяжіння.

Але крім питань тону, різниця між двома картинами полягала в тому, що «Дівчат» намалював художник, відомий переважно в інтимному колі, тоді як « Герніку» написав художник, який досяг міжнародної слави.