Венеціанська комісія ухвалила висновок щодо призначень голів ДБР і НАБУ

 

 

 

 

 

 

Венеціанська комісія ухвалила висновок щодо процедури призначення на посади директорів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР) і звільнення з цих посад. Про це повідомляється у документі комісії, опублікованому у вівторок, 14 березня.

 

У висновку комісії повідомляють, що Конституційний суд України (КСУ) за поданням Верховної Ради розглядає проект змін до статей 85 і 106 Конституції щодо порядку призначення на посаду та звільнення з посади директора НАБУ і директора ДБР.

 

Питання, поставлені КСУ перед комісією, стосуються, зокрема, сумісності проекту конституційних змін із принципами, закріпленими у Конституції: принципом поділу влади, стримувань і противаг, демократії та поваги до верховенства права. Крім того, КСУ цікавить, чи можуть ці зміни негативно вплинути на захист прав і свобод людини.

 

Венеціанська комісія вважає, що запропоновані зміни відповідають мінімальним вимогам парламентського впливу і контролю над виконавчою владою і не виходять за межі сфер, відведених для законодавчої, виконавчої або президентської влади.

 

“З точки зору верховенства права, проект змін до Конституції сформульований у зрозумілий спосіб, і зрозуміло, що конституційні зміни, у разі їх ухвалення, будуть розвинені в імплементаційному законодавстві щодо обох відповідних інституцій. У такому підзаконному акті Верховна Рада може розглянути подальші шляхи вдосконалення процесу призначення обох директорів на конкурсних засадах, щоб забезпечити справедливий процес призначення на основі заслуг і гарантувати відповідність конституційним положенням щодо прав людини, пов’язаним із правом на участь в управлінні державними справами, недискримінацією, рівністю і належною правовою процедурою”, – йдеться у документі.

 

Комісія наголосила, що остаточне рішення про те, чи створюють запропоновані зміни конфлікт із положеннями Конституції щодо прав людини, залишається за Конституційним судом.

 

КСУ цікавився, чи можна парламенту і Конституційному суду продовжувати розгляд і ухвалення цих змін під час режиму воєнного стану в країні. Венеціанська комісія розглянула два альтернативні тлумачення конституційної норми, яка забороняє внесення поправок до Конституції під час дії воєнного стану (стаття 157 Конституції), і було надано перевагу лінії аргументації, що Конституція забороняє лише остаточне ухвалення конституційних змін, а не підготовчі чи проміжні кроки у цьому процесі (такі, як отримання висновку КСУ).

 

Венеціанська комісія також зазначає, що остаточну відповідь на це питання має дати КСУ у світлі конституційної традиції країни. Комісія також зазначає, що висновок КСУ, винесений відповідно до статті 159 Конституції, обов’язковий, але не накладає додаткових зобов’язань щодо внесення поправок до Конституції.

 

Раніше повідомлялося, що Грузія відправила законопроект про “іноагентів” до Венеціанської комісії.

 

Нагадаємо, Венеціанська комісія опублікувала висновки щодо законопроекту про реформу КСУ.