Українська правда опублікувала статтю предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія, який підбив підсумки минулого року і розказав, як нам бути у майбутньому аби здобути перемогу у війні.
— Рік, що минув, був часом болю, страждань, непоправних втрат, руйнувань матеріальних та духовних. Але водночас це був рік великого подвигу українського народу, рік надзвичайної жертовності та взаємної підтримки, рік багатьох перемог на полі бою та однієї великої історичної перемоги, якої ми вже досягли, – моральної перемоги України.
Епіфаній наголосив, що перемога є надзвичайно важливою, особливо з духовної точки зору. Він додав, що перебіг війни показав, що перевага ворога в озброєнні та чисельності війська, фінансових можливостях та міжнародному впливі не стали вирішальними.
— Зараз фактично всі іноземні аналітики визнають свої помилки в розрахунках, коли рік тому вони прогнозували, що Україна зможе опиратися російській навалі протягом кількох днів, максимально – протягом кількох тижнів. Така помилка є зрозумілою, бо у своїх обчисленнях вони брали до уваги речі, які можна передати цифрами.
А як обрахувати незламність духу? Як обрахувати ступінь жертовної любові до Батьківщини та до ближніх? Як обрахувати внутрішню мотивацію захисників України боротися за свободу, гідність, правду, цінуючи їх навіть більше за життя? Всього цього не змогли обрахувати ані друзі, ані вороги.
На думку Епіфанія, саме це стало основою нашої моральної перемоги. В минулому наш народ не раз опинявся в ситуації зовнішньо безнадійної боротьби. Без союзників, без ресурсів, внутрішньо поділений.
Часи давньої Київської держави і Гетьманщини, Українська революція початку ХХ століття і подальший рух опору та визвольні змагання засвідчили, що українці готові боронити свою волю навіть у, здавалося б, безвихідних обставинах.
Усвідомили, що в єдності – наша сила.
Предстоятель ПЦУ підкреслив, що минулий рік показав, що ми здатні виносити уроки з попередніх помилок. Частиною цього усвідомлення були рішучі зміни в ставленні суспільства й держави до духовного виміру життя України.
— Десятиліттями і століттями душу нашого народу, нашу віру і нашу церкву намагалися тримати в імперському полоні, отруюючи свідомість ідеологією “третього Риму” і “русского міра”. Нас свідомо ділили ззовні, щоби владарювати серцями українців.
Московія привласнила собі нашу історію, наш духовний спадок, наші святині. Створена та поширювана за безпосередньої участі Московського патріархату ідеологія “русского міра”, яка стала базою для агресивної війни, що триває вже дев’ятий рік, отруїла свідомість багатьох. Але після 24-го лютого цей дурман все швидше став розвіюватися.
Соціологія свідчить, що за перші місяці великої агресії Московський патріархат втратив три чверті наявної ще рік тому підтримки. І вона продовжує зменшуватися. Рік тому підтримка МП становила 15% опитаних, а вже за кілька місяців після великого вторгнення вона знизилася до 4%, а в деяких опитуваннях – навіть до 2%.
Причина цього – моральне банкрутство. Кирил Гундяєв, очільник МП, безсоромно благословляє кремлівський режим і його душогубів на нищення України. А очільники МП тут, попри всю очевидність духовної та моральної деградації РПЦ, вперто тримаються Москви, хоча і старанно намагаються приховати цей зв’язок не лише від суспільства, але навіть від власної пастви.
— Усвідомлення суспільством та державою необхідності боронити не лише українську землю, українську економіку та інформаційний простір, українську мову і культуру, але також дати відсіч гібридній агресії Москви в духовному вимірі, в релігійному житті – це є важливе досягнення минулого року.
Епіфаній висловив переконання, що так само як заборонені проросійські партії та інформаційні структури, розірвано залежність від ворога в економіці, енергетиці, транспорті та в багатьох інших сферах – має бути заборонено підлеглість ворогу і в релігійному житті. Він підкреслив, що йдеться про адміністративний зв’язок.
— Цей зв’язок, ця підлеглість України Москві раніше вже були офіційно визнані беззаконними, нав’язаними нам через підкуп і насильство у XVII столітті. Збереження підлеглості Москві суперечить канонічному праву та історичній правді. Рішення Вселенського Патріархату 2018 року і Томос про автокефалію Церкви України беззаперечно свідчать про це.
Він додав, що ПЦУ підтримує позицію держави, рішення президента та РНБО щодо необхідності законодавчо заборонити Московському патріархату надалі втручатися в життя релігійної спільноти в Україні та мати тут свої структури.
Адже ця війна переконливо засвідчила те, про що ми говорили від початку: Московський патріархат є не стільки релігійною інституцією, скільки державною агенцією Кремля з контролю за православним життям в Росії та за кордоном.
Епіфаній зазначив, що в історії російської церкви були приклади протистояння державній тиранії, але нині РПЦ повністю перебуває у полоні кремлівського тирана. Практично жоден із ієрархів РПЦ не лише в РФ, але й за її межами (за виключенням хіба що окремих осіб в Україні) публічно не засудив військову агресію Росії, особисто Путіна – антихриста сучасності, – не засудив Кирила Гундяєва та його єретичних ідей “русского міра”.
— З Божою допомогою та єднаючи зусилля, ми досягли багатьох успіхів дотепер – тож нема підстав сумніватися, що якщо будемо йти вірним шляхом, то обов’язково досягнемо й перемоги на полі бою, і встановлення правдивого миру. Досягнемо і звільнення українського духовного простору від дурману “русского міра”.
Попереду – відновлення України, лікування ран і лікування душ. Попереду – складні процеси реконструкції зруйнованого ворогами простору та ментального повернення в Україну людей, які тривалий час жили в умовах окупації. Попереду складні виклики демографічної кризи, повернення біженців.
Ми розпочинаємо новий рік життя вільної України – нехай він стане роком перемоги у війні з імперією зла і роком досягнення правдивого миру. Боже, благослови, підсумував Епіфаній.