Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F818e1f8253a6d649587dac65426109e4.png)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F194895c043df244da53d171d30f3bd84.png)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F818e1f8253a6d649587dac65426109e4.png)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F194895c043df244da53d171d30f3bd84.png)
Як зазначають автори аналізу, після початку широкомасштабної збройної агресії проти України перед законодавцями постало питання щодо необхідності введення додаткових видів кримінальної відповідальності, які мали дуже конкретно визначити “вододіл” між допустимою й прийнятною поведінкою громадян України — і такою, що становить загрозу й є неприйнятною, зокрема, для тих, хто залишився на тимчасово окупованій території України чи території, яка тимчасово контролюється армією РФ.
Ухвалення змін кримінального законодавства і введення нових складів злочинів, таких як “колабораційна діяльність” (стаття 111-1 КК України), “пособництво державі-агресору” (стаття 111-2 КК України), призвели до чисельних звернень мешканців окупованих територій України до громадських правозахисних організацій з проханням роз’яснити, чи є діяльність, яку вони вели на окупованій території, колабораційною.
Тому правозахисники виклали висновки та рекомендації в аналітичній записці, які відображають консолідовану позицію організацій коаліції.
Завантажити аналіз можна українською та англійською.
Фото: Rae Allen/Flickr

