Від кого «російські баби ще понароджують»: дайджест пропаганди за 18 жовтня

На десятий день після вибуху на «незламному» Кримському мосту влада РФ визнала, що ремонтні роботи триватимуть щонайменше до нового року. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 18 жовтня.

1. Методичками Кримський міст не відновиш
2. Літак у Єйську вбив росіян замість українців?
3. Війна веде РФ до демографічної катастрофи
4. Що ховається за «БРІКС від Путіна»

Методичками Кримський міст не відновиш

18 жовтня, через 10 днів з дня вибуху на Кримському мосту віце-прем’єр російського уряду Хуснуллін заявив, що «ушкоджені прольоти мосту планують демонтувати до кінця грудня».

Чим викликана така кволість – незрозуміло. Адже ще під час будівництва заявлялося, що міст міцний і витримає будь-що.

Більш того, рівень захисту мосту російськими ЗМІ оцінювався як «неубиваемый», а «прольоти мосту витримають пряме влучання літака».

НАСПРАВДІ, що стало потім, відомо всьому світу. І з мостом, і з його прольотами, які не витримали не те, що прямого влучання літака (наприклад, з Єйська), а якоїсь «фури-підривника». Яка до того ж, за версію ФСБ, потрапила на стратегічний об’єкт через кордони чотирьох країн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ФСБ шукає колеса «фури-підривника»

До того ж версію про значущість його пошкоджень посилено відпрацьовувала російська пропаганда. Як пише «Сигнал», вранці 8 жовтня, буквально за кілька годин після вибуху, офіційні російські ЗМІ (зокрема РИА Новости і ТАСС) отримали з Кремля «рекомендації», як його висвітлювати.

Пропагандистам через методички пропонувалося наголошувати на тому, що пошкодження не такі вже й великі й скоро будуть усунені. Через пару днів була друга порція «рекомендацій»: «істерія з приводу вибуху перебільшена», «паніки і страху немає».

При цьому самі пропагандисти постійно стверджують, що «Захід готує методички…». Ось декілька прикладів:

У реальності методички вигадали саме в Кремлі, щоб не просто контролювати, а саме керувати інформаційним простором. Авторитарні та тоталітарні держави прагнуть інформаційної монополії, а методички — перевірений засіб її організації.

Наразі Кремль використовує кілька способів донести темники (від слова «тема» для висвітлення) до підконтрольних ЗМІ та блогерів. Це робиться не час від часу, а регулярно — і в цьому принципова відмінність від ситуативного політичного піару.

Щотижня головні редактори телеканалів, найбільших газет та сайтів проходять очний інструктаж, який стосується загальних установок й магістральних ліній пропаганди, який проводить перший заступник голови АП, куратор інформаційного блоку Олексій Громов.

Підконтрольні Кремлю інтернет-ЗМІ, газети та інформагентства одержують щоденні вказівки у письмовій формі від Управління громадських проєктів АП, яке підпорядковане першому заступнику керівника адміністрації, куратору політичного блоку Кремля Сергію Кирієнку. Їх також отримують прокремлівські експерти, які коментують події у лояльних владі ЗМІ.

Розпізнати вплив методичок не складно. Тексти написані або сюжети відзняті приблизно за одним планом. В основному такі матеріали з’являються в різних ЗМІ та блогах синхронно (наприклад, про мобілізацію у порівнянні з картоплею фрі.

Російській пропаганді потрібно створювати для глядачів і читачів, принаймні, хоч трохи несуперечливу картину світу. І поки що виглядає, що своїх цілей пропаганда переважно досягає. У ході соцопитувань більшість росіян справно солідаризуються з тими тезами, які пропаганда розповсюджує («ми воюємо не з Україною, а з НАТО», «Херсонщина сама хотіла до Росії» тощо). 

Звичайно, це не обов’язково означає, що росіяни справді так думають (розповідати незнайомій людині, яка проводить опитування, що ти проти війни, в РФ вкрай небезпечно) — але вони, принаймні, дуже добре розуміють, яких відповідей від них чекає держава.

З одного боку це успіх пропаганди, а з іншого – загрожує великими проблемами. Люди підлаштовують свої уявлення про те, що відбувається навколо них, під ті самі методички. Реальність, як вона є, тільки заважає — як укладачам методичек, так і споживачам новин. Тих та інших цікавить лише реальність, якою вона має бути.

«Київ мали взяти за три дні». І той факт, що Київ не взяли, а війна не закінчилася тріумфом ні за три, ні за сто тридцять три  дні — дуже прикрий, тому що реальність не така, якою мала бути за методичкою.

І ось так виходить, що на «незламному» мосту обвалені «прольоти, які «витримають пряме влучання літака», планується демонтувати лише у грудні. Методичками міст не відновити. Реальність набагато суворіша за них. 

Літак у Єйську вбив росіян замість українців?

Увечері 17 жовтня у Єйську винищувач-бомбардувальник Су-34 впав на 9-поверховий житловий будинок. Станом на вечір 18 жовтня офіційно повідомлено про 15 загиблих. Згідно з офіційною версією МО РФ, літак виконував навчальний політ, а аварія сталася після виходу з ладу одного з двигунів.

НАСПРАВДІ, насамперед добре, що більше немає бойового літака, який обстрілював чи міг обстрілювати у майбутньому українські міста.

По-друге, Путін вже фактично воює не тільки з українським, а й з власним мирним населенням. І робить це все так само цинічно. Кинув по черговому мільйону рублів родинам загиблих і вустами губернатора Краснодарського краю Кондратьєва сказав постраждалим, щоб ті «наступного дня йшли на роботу з гарним настроєм». Про жодний траур, звісно, не йдеться.

По-третє, одразу після повідомлень про трагедію в Єйську, почалася вечірня атака на Україну. З огляду на те, що «шахедні герані» по вечорах зазвичай не літають, схоже, це була спроба інформаційно перебити тему Єйська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Терористична співпраця «Герані» та «Shahed»

Цікаво й інше. Видання «Агентство» порушило кілька питань про нестиковки в офіційній версії авіакатастрофи в  Єйську.

Чому літак упав у місті? У Міноборони РФ повідомили, що причиною катастрофи став спалах одного з двигунів. На двох відео, де видно падіння літака, бачимо, що винищувач-бомбардувальник довго летить в одному напрямку — у бік житлових будинків. Від злітно-посадкової смуги до будівлі, на яку він впав, приблизно 4 км. Незадовго до падіння літака також видно спалах, на одній із фотографій видно льотчика, який катапультувався, поряд з місцем вибуху.

Військовий льотчик, генерал-майор у відставці Володимир Попов в інтерв’ю «Фонтанці» зазначив, що такі катастрофи – щось виняткове. «Згідно з інструкціями, екіпаж повинен до останнього намагатися забезпечити безпеку тих, хто перебуває на землі. Катапультуватися можна лише тоді, коли не існує навіть найменшої загрози заподіяння шкоди наземній інфраструктурі».

Де другий пілот? У соцмережах з’явилося відео з льотчиком, що вижив. На ролику він лежить на землі та не може встати. На жодному з відео чи фотографії не видно його напарника. У Міноборони ж стверджують, що катапультувалися обидва льотчики.

Чому після падіння далі тривали вибухи? МО РФ заявило, що літак виконував навчально-тренувальний політ. Тобто не мав спорядженого боєкомплекту. Але на відео з місця аварії чути вибухи, що тривають кілька хвилин. Засновник Conflict Intelligence Team (СIT) Руслан Левієв вважає, що характер вибухів може свідчити про те, що літак таки мав бойовий комплект.

Чому над Єйськом проходив політ Су-34? У цьому місті розташовується 859-й центр бойового застосування та перенавчання льотного складу морської авіації ВМФ. Однак Су-34, згідно з інформацією на сайті Міноборони Росії, не перебуває на озброєнні російського флоту. Значить, це була бойова машина одного з багатьох авіаполків, стягнутих з усієї Росії ближче до українського кордону для участі в бойових діях.

Тому цілком вірогідно, що літак, який виконував «навчальний політ» з боєкомплектом, в дійсності призначався для завдання ударів по українській території. Наприклад, відстань між Єйськом та Запоріжжям близько 600 км. А Су-34, який літає зі швидкістю 1900 км/год (1,8 Маха), призначений для ураження противника в оперативній і тактичній глибині на віддаленні 150—600 км від лінії бойового зіткнення. Тому цілком можливо, що літак у Єйську того вечора дійсно вбив мирних росіян замість мирних українців.

Війна веде РФ до демографічної катастрофи

Якщо Путін і надалі з такою швидкістю вбиватиме власних холопів, як у різноманітних «єйськах», то демографічна проблема, яку він вважає «головною в Росії», ніколи не вирішиться.

Востаннє він порушував це питання у червні в Санкт-Петербурзі на міжнародному економічному форумі (ПМЕФ), коли назвав ситуацію з демографією «вкрай складною».

Тоді Путін доручив уряду «розробити додаткові заходи кардинального характеру щодо підтримки сімей з дітьми».

НАСПРАВДІ, з огляду, як на понад 65 тисяч вже вбитих в Україні російських чоловіків, так і на потенційні сотні тисяч смертників з числа мобілізованих, заходи щодо покращення народжуваності вже дійсно набули «кардинального характеру».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна поглиблює російську демографічну яму

Нагадаємо, у липні Путін запустив демографічне «імпортозаміщення». Але марно. Експерти прогнозують Росії найбільшу демографічну катастрофу з часів Другої світової війни.

Незважаючи на національний проєкт «Демографія» вартістю 4 трлн рублів, за даними Росстату, за січень-серпень кількість народжених у РФ скоротилася ще на 6% – до 872,4 тисяч дітей, а відносний рівень народжуваності – 9 дітей на 100 тисяч осіб населення – став мінімальним з 2000 року.

Дно народжуваності, досягнуте наприкінці 1990-х після пострадянської економічної катастрофи, буде пробито у 2023 році, якщо війна в Україні продовжиться, прогнозує демограф Інституту Гайдара Ігор Єфремов.

Кількість народжень дітей з 1,3 млн минулого року опуститься до 1,2 млн, а 2024-го – до 1 млн, що стане абсолютним мінімумом у сучасній історії Росії з часу Другої світової війни.

«Основний удар за рівнем народжуваності буде непрямим, оскільки горизонт планування більшості сімей буде повністю знищений. І ефект буде тим сильнішим, чим довше триватиме мобілізація», – каже Єфремов.

За останні 2,5 роки Росія вже втратила понад 2 млн жителів внаслідок природних втрат населення.

Приток мігрантів, який роками справно закривав демографічні провали, розвернувся в зворотній бік: після початку мобілізації сотні тисяч людей залишили країну, рятуючись від насильницького путінського призову до армії.

Продовження війни до весни наступного року обернеться демографічною «катастрофою», вважає Єфремов: спеціальний коефіцієнт народжуваності може опуститися до 1,2 дитини на жінку – це мінімуму з 1999 року. 

Тому генеральське питання: «від кого ж російські баби ще понароджують?» – у контексті війни з Україною для путінської Росії виглядає зовсім не риторичним.

Що ховається за «БРІКС від Путіна»

І наостанок про БРІКС – чергову геополітичну примару Путіна, яку він намагається протиставити «колективному Заходу». БРІКС – (від англійської Brazil, Russia, India, China, South Africa) — не стільки група найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються, скільки термін, який часто використовується в економіці. І це важливе уточнення. 

Путін так хоче БРІКС, що 15 жовтня спеціальним указом навіть вивів його банк з-під російських контрзаходів у відповідь на західні санкції. На нього, наприклад, більше не поширюється особливий порядок виплат із закордонних боргів.

Нещодавно своє бажання приєднатися до БРІКС нібито висловили Алжир, Іран та Аргентина. 

А 18 жовтня російські ЗМІ із захопленням повідомили, з посиланням на президента ПАР Сиріла Рамафоса, що до цієї організації хоче приєднатись і Саудівська Аравія.

Голова МЗС РФ Лавров заявив, що «країни – учасниці БРІКС роблять значний внесок у пошук колективних відповідей на численні виклики та загрози сучасності, а також відіграють важливу роль у формуванні позитивного, спрямованого в майбутнє міжнародного порядку денного».

НАСПРАВДІ, БРІКС – вкрай неоднорідне утворення, зібране за принципом «а чому б і ні». Батьком його вважається аналітик фінансової компанії Goldman Sachs Джим О’Ніл, який свого часу зібрав ці країни «докупи», як маркетинговий хід для інвесторів, щоб, вибачте, впарювати акції тоді ще зростаючих ринків цих країн.

По суті, БРІКС – це «Китай і хтось там ще», оскільки КНР у цьому об’єднанні займає майже 2/3 сукупного ВВП. Назвати БРІКС зоною торгівлі теж не виходить – обсяг товарообігу між ними становить від сили 10-15 % від загального обсягу всієї їх торгівлі.

Протягом 2010—2015 років спеціалізований фонд, який створив GS і вкладав гроші у країни БРІКС, зменшився у 8 разів. Восени 2015 року Росія та Бразилія зав’язли у рецесії, Китай загальмував зростання до мінімальних з 1990 року темпів, а економіка ПАР взагалі зупинилася.

Таким чином проєкт повністю втратив інвестиційну привабливість, і 8 листопада 2015 року той самий Goldman Sachs, який і вигадав БРІКС, офіційно повідомив про закриття цього фонду. Причиною, яка спонукала ухвалити це рішення, стали фінансові втрати: доходи фонду впали на 21%, а активи порівняно з рекордним показником 2010 року знизилися із 842 до 98 млн доларів, або на 88%.

Натомість Путін на тлі власної хворобливої боротьби з так само вигаданим «золотим мільярдом» намагається гальванізувати БРІКС, зігравши на тому, що країни-учасниці представлені «недругами США». Проте, як завжди, переплутав їх з власними «друзями».

Тому, нову геополітичну забавку Путіна під назвою БРІКС чекає та ж доля, яка спіткала його «антиколоніальний рух». Російський диктатор після 24 лютого став занадто токсичним для всього світу. Крім Ірану, Білорусі, Нікарагуа та Сирії, які у БРІКС ніколи не увійдуть. 

А Саудівська Аравія, Бразилія та Аргентина, до речі, на останньому засіданні Генасамблеї ООН Росію засудили за незаконну анексію території України. І це все, що потрібно знати про «БРІКС від Путіна».