Рада ухвалила за основу закон про медіа, необхідний для переговорів про членство в ЄС

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт Про медіа.

Цей документ є одним із критеріїв, необхідних для старту переговорів про вступ нашої держави до Євросоюзу.

Як поінформував нардеп від Голосу Ярослав Железняк, проєкт закону № 2693-д підтримали 233 народні депутати: 179 – від Слуги народу, 6 – від Батьківщини, 12 – від Платформи за життя та мир, 7 – від групи За майбутнє, 12 – від групи Довіра, 12 – від групи Відновлення України та п’ять позафракційних.

Не дали жодного голосу фракції Європейська солідарність та Голос.

Железняк уточнив, що нардепи також проголосували за продовження терміну подачі правок до 21 дня.

Співавторка законопроєкту, заступниця голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук зазначила, що його ухвалення є кроком до вступу України в Євросоюзу, а також для встановлення “чітких сучасних правил для медіаринку”.

За словами депутатки, до роботи над медійною реформою були залучені “найкращі медіа юристи України”.

Про що законопроєкт.

Ключові зміни у сфері медіа, які передбачає законопроєкт, наступні:.

Стануть більш простими та прозорими процедури отримання дозвільних документів.

Якщо раніше розмір ліцензійного збору для супутникової ліцензії становив 360 тис.

грн, то з ухваленням законопроєкту оплата за реєстрацію суб’єкта в сфері медіа може становити 4 723 грн.

А дія реєстрації стане не обмеженою в часі (досі ліцензія видавалась на 10 років).

Регуляція також поширюватиметься на онлайн медіа, проте реєстрацію хочуть зробити добровільною.

Співробітники зареєстрованих онлайн медіа отримають статус журналістів та відповідні гарантії.

Передбачена можливість офіційно зареєструватися для блогерів, які працюють на платформах спільного доступу (таких як You.

В такому разі блогери отримають офіційний статус.

Проте самі соцмережі під регулювання не підпадають.

Буде запроваджено процедуру для запобігання цензурі та зловживанням щодо свободи слова.

Регулювання діяльності компаній, які забезпечують трансляцію цифрового ефірного мовлення, стане більш прозорим.

Буде посилено процедуру захисту авторських та суміжних прав.

З числа суб’єктів, на які поширюється дія законопроєкту, пропонується вилучити іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи (наприклад, Netflix, Amazon Prime Video).

Особам, зареєстрованим в офшорних зонах, заборонять брати участь у постачальниках електронних комунікаційних послуг в Україні.

Будуть розширені гарантії захисту дітей від шкідливого контенту.

Передбачається, що друковані видання підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії РФ.

Законодавство України відповідатиме нормам директив ЄС та стандартам Ради Європи.

Як уточнила Євгенія Кравчук, нова редакція законопроєкту передбачає низку нових положень: заборону медіа держави-агресора РФ; механізм боротьби з ворожими ОТТ сервісами; зниження зарегульованості діяльності Нацради з питань телебачення та радіомовлення; процедуру формування чорних списків; більш ліберальне регулювання онлайн медіа; власний орган співрегулювання для кожної індустрії.

– А от чого тут точно немає, то це зменшення квот на українську мову в ефірі… З 80% відповідності європейським стандартам ми прокачали законопроєкт до 100%.

Це підтверджує і таблиця відповідності, надана Офісом віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, – запевнила нардеп.

Кравчук уточнила, що у вересні очікується висновок Європейської комісії щодо законопроєкту, який готують експерти Ради Європи.

А в жовтні документ можуть ухвалити в другому читанні та в цілому.

Як відомо, 23 червня в Брюсселі 27 країн-членів Євросоюзу підтримали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

Водночас наша держава ще повинна виконати “домашнє завдання”.

Законопроєкт Про медіа є одним із семи кроків, які Україна має реалізувати для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу.

Йдеться про відповідність українського законодавства Директиві про аудіовізуальні медіа послуги, зменшення впливу приватних інтересів у сфері медіа, посилення ролі медійного регулятора.