Керуючий справами УПЦ пояснив, як у наш час не стати Іудою

Християнин завжди повинен бути уважним до своїх помислів, особливо якщо він зайнятий якоюсь важливою корисною справою.

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви з посиланням на сайт «Православная жизнь», про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

«Якщо запитати більшість віруючих, у чому причина зради Іудою Спасителя, більшість напевно скажуть: сріблолюбство і згадають про тридцять срібняків. Хтось, можливо, додасть, що Іуда розчарувався у Христі, бо Той не відповідав його уявленню про Месію. І ті й інші багато в чому мають рацію. Але є ще одна причина, яка зараз є досить актуальною», - сказав митрополит Антоній.

Владика нагадав, що диявол здатний перекрутити будь-який добрий почин, і саме в таку його пастку і потрапив Іуда. «Євангеліє розповідає, що Іуда носив із собою ящик для збору милостині. Іншими словами, у першій християнській громаді він займався благодійністю. Звичайно, благодійність - це один із обов'язків християнина. Але і тут є своє «підводне каміння»», - додав він.

«Давайте згадаємо, як Іуда відреагував на блудницю, що кається, яка розбила посудину з дорогоцінним пахощами, щоб помазати ноги Спасителя, не звернувши уваги на щире покаяння жінки, на перетворення її душі, він зосередився на матеріальному: «…Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати убогим?» (Ін. 12:5). Тобто Іуда на той час уже вважав, що ні Христу, ні іншим апостолам, а саме йому видніше, як правильно подавати милостиню», - пояснив архієрей.

Він констатував, що в наш час стикаємося з такою ж проблемою, коли в деяких людей, які займаються благодійністю або іншою активною діяльністю, виникає спокуса вважати себе вищою за інших трудівників Церкви, навіть вище за священство.

«І таке трапляється навіть серед окремих священників. Забуваючи, що служіння біля Престолу - це одне з найважливіших трудів, їм хочеться зайнятися «справжньою» діяльністю. Деякі в такий спосіб намагаються компенсувати свою бездуховність. І якщо на цьому етапі священник не стане мислити критичніше - про себе, про свої мотивування, все стає дуже погано. Спочатку самозвелич над своїми побратимами з духовенства, зайнятими «не настільки корисною» працею, потім зневажливе ставлення до священноначалія, а потім і до самої своєї Церкви. А далі, як правило, – Іудин шлях зради, шлях у розкол. І все починалося цілком безневинно, благородно і благочестиво», - сказав митрополит.

Керуючий справами УПЦ зазначив, що Іуда не був зрадником спочатку. «Зрадником його зробила зарозумілість, піднесення над оточуючими, і лише потім до цього приєдналися інші пристрасті, у тому числі й сріблолюбство. Подальший шлях його відомий: зрада, каяття, що запізнилося, без покаяння, відчай і самогубство», - додав він.

Архієрей вважає, що християнин завжди повинен бути уважним до своїх помислів, особливо якщо він зайнятий якоюсь важливою корисною справою.

«Адже така діяльність ненависна сатані, і він докладе всіх зусиль, щоб направити шлях праведника до смерті. Якщо не контролювати себе, не досліджувати справжнього підґрунтя своїх вчинків, не очищати свою душу покаянням, ми стаємо беззахисними перед злом. І ніякі добрі справи самі собою нам не допоможуть. Це важливо пам'ятати завжди», - сказав митрополит Антоній.