«Русскій фейк, іді на***»! Спростовуємо російську брехню за 28 червня
«Русскій фейк, іді на***»! Спростовуємо російську брехню за 28 червня

«Русскій фейк, іді на***»! Спростовуємо російську брехню за 28 червня

«Русскій фейк, іді на***»! Спростовуємо російську брехню за 28 червня
Росіяни за гроші вдаватимуть «місцевих свідків звірств українців» на Донбасі, пропагандисти читають між рядків The Washington Post і фантазують про бунт і непокору в лавах української армії.

Незалежно від того, чи тримаємо ми зброю в руках для захисту нашої батьківщини — усі ми є на інформаційному фронті, і тут розгортаються не меш важливі епізоди протистоянь. Своєю інформаційною зброєю Кремль прагне знищити нас морально, цілиться у наш дух і хоче зневірити у власних силах.

Знати фейки в обличчя — це бути озброєними в інформаційній війні. Ми в «Детекторі медіа» від початку повномасштабного вторгнення фіксуємо та спростовуємо російську брехню, а тепер ще й розповідаємо про головні фейки слухачам «Українського радіо», яке веде головний радійний інформаційний марафон під час воєнного стану. Ефірні випуски — щодня о 07:50 та 19:50, а увечері вони з’являються на основних подкастингових платформах.

Ми не лише готуємо підбірки готових спростувань, а й розповідаємо про те, як навчитися розрізняти маніпулювання, шахрайство, дезінформацію — самостійно. Запрошуємо слухачів та читачів розбиратися де брехня, а де правда, вчитися розрізняти методи роботи пропагандистів, і нести ці знання далі — тобто, зупиняти поширення кремлівських вигадок і чуток там, де ви їх бачите й чуєте. Ви можете підписатись на подкаст «Русскій фейк, іді на***!» у Apple PodcastsGoogle PodcastsMEGOGO АудіоНВ ПодкастиSoundCloudKyivstar ТБAnchor.fmRadioPublicCastboxAmazon Music та Spotify.

Викриття. Росіян запрошують за 24 долари знятися на Донбасі у ролі місцевого свідка «звірств клятих укрофашистів». У Санкт-Петербурзі поширили вакансію актора для зйомок у масовці на окупованій раніше території Донецької та Луганської областей. Як пише «СтратКом» у телеграмі, так набирають «місцевих свідків звірств клятих укрофашистів». Оплата за зйомку – 1300 рублів (майже 24 долари), виїзд на окуповані території Донеччини і Луганщини, «там будемо знімати». Дорогу та харчування пропагандистській масовці оплатять, а також обіцяють надати проживання у «безпечному місці». Шукають людей різного віку за зовнішності. Тож, варто очікувати нової хвилі пропагандистських сюжетів із захоплених росіянами міст. Звісно, всю таку брехню ми будемо виловлювати та викривати.

Маніпуляція. Україні буцімто загрожує військовий переворот. Цю маніпулятивну тезу поширили на російському військово-пропагандистському телеканалі «Звезда»: з такою «темою» вийшла програма «Главное с Ольгой Беловой». У програмі повторюють низку фейків та маніпуляцій, зокрема, щодо начебто «розколу» між президентом України Володимиром Зеленським та головнокомандувачем армії Валерієм Залужним; також фейків щодо здачі Зеленським «західної України» Польщі; вигаданих «бунтів» підрозділів української армії та фейкових «прохань» полонених військовослужбовців не повертати їх на батьківщину. У сюжеті також є фейки про обов'язкову мобілізацію жінок в Україні для «поповнення лав армії через бойові втрати»та маніпуляції на тему підписання Зеленським указу про відправку бійців територіальної оборони на передову. Пропагандисти переконують, що обидві ідеї «не підтримують як цивільні українці, так і військові». Більшість цих маніпуляції та фейків уже спростовував «Детектор медіа».

Крім цього, у сюжеті використовують традиційні для російських медіа ярлики: «київська хунта», «навики», «фашисти» тощо. Важливою ознакою маніпулятивності сюжету є джерела інформації, які цитує ведуча: анонімні коментарі невідомого чоловіка, заяви Олександра Лукашенка та Анатолія Шарія. Також російські пропагандисти використовують вирвані з контексту або ж спотворені цитати міністра оборони Олексія Резнікова, президента Володимира Зеленського та інших українських високопосадовців. Відтак, сказане нібито підтверджує «істинність» висновків пропагандистів. Як джерело інформації використовують і маніпулятивні цитати західних політиків та медіа, які «Детектор медіа» також спростовував протягом останніх тижнів. У такий спосіб автори спробували підвести до «висновку», що Україні нібито загрожує військовий переворот, бо «зростає невдоволення діями керівників держави» і українські військові «такого не терпітимуть, а візьмуть владу в свої руки». Пропаганда у такий спосіб також відвертає увагу від проблем у власній країні, бо серед головного на центральному військовому телеканалі Росії не розповіли про проблеми російської армії, лише кілька разів озвучили традиційні переможно-патріотичні лозунги.

Фейк. Українка обізвала росіянку, що роздавала квіти на одиночному мітингу проти війни.
Курдський канал К24+ поширив відео із підписом, що українка б’є росіянку і називає її «сук*ю» за те, що росіянка вийшла на одиночний мітинг проти війни. Як пише «НотаЄнота», відео запозичене з матріалів видання Guardian. У оригінальному сюжеті розповідають про дівчину-росіянку, яка у Петербурзі вийшла до пам'ятника Шевченку на одиночний протест проти війни. ЇЇ брат проходив строкову службу в російській армії та був відправлений в Україну в рамках проведення так званої спецоперації. До речі, за словами російського керівництва, строковики в Україні не воюють, але відео вкотре спростовує ці заяви. Зв'язок з хлопцем родина втратила, що і спонукало дівчину публічно висловити своє відношення до ситуації. Протест дівчини викликав нездоволення іншої росіянки, яка вважає, що «якби не війна, не було б у неї [героїні оригінального відео] майбутнього». Жінка обізвала мітингарку нецензурною лексикою, однак бійки не було. На курдському ж телеканалі під відео написали, що це українка напала на росіянку, яка протестувала в Україні проти війни. У такий спосіб курди скористались класичним прийомом поширення дезінформації: взяти справжнє відео і додати фейковий підпис.

Фейк. У Брюсселі провели мітинг начебто із вимогою «припинити допомогу Україні». Інформацію про це поширив пропагандистський російський «Первый канал». У повідомленні йдеться, що «поки гарячі голови змагаються у мілітаристській риториці, прості європейці гадають, як врятувати власний бюджет. 80 тисяч людей вийшли на мітинг у Брюсселі з вимогою припинити витрачати десятки мільйонів євро на Україну та направити ці гроші на індексацію зарплат». Проте це — неправда. Як пише The Insider, з початку війни до початку червня Бельгія виділила на допомогу Україні 77 млн. євро. Населення країни на початок 2022 року становило 11 584 008 осіб. У такий спосіб, на кожного жителя Бельгії припало 6,65 євро. Не на місяць, а за три з лишком місяці. У квітні бельгійський телеканал VRT повідомляв, що прем'єр-міністр Олександр Де Кро пообіцяв направити на допомогу Україні значно більшу суму — €800 млн — і ці гроші вже закладені в затверджену кабінетом міністрів бюджетну угоду. У цьому випадку на кожного припаде €69,06 за рік. «Ймовірно, російський Первый канал вважає бельгійців настільки дріб'язковими, що вони здатні через це зробити масову маніфестацію», — пишуть фактчекери. Насправді ж маніфестація в Брюсселі справді була. Люди вийшли проти зростання цін і підвищення вартості життя. Але пов'язати її із вимогою припинити допомогу Україні здогадався лише «Первый канал».

Меседж. Захід безсилий перед союзом Росії та Китаю. Російська пропаганда поширює статтю китайського політолога Міньсінь Пея, розповідаючи про «безсилля» Заходу перед «союзом Росії та Китаю». У такий спосіб Росія намагається сформувати враження, що має потужну підтримку на міжнародній арені. Однак це не так. Як повідомляє Центр протидії дезінформації, в авторському матеріалі Міньсінь Пея, опублікованому Bloomberg, справді йдеться про те, що Китай та Росія зберігають «стратегічну єдність», яка є геополітичним викликом Заходу. Також він зазначає, що Китай та Росію об’єднують «схожі націоналістичні цінності та глибока антипатія Заходу». Проте в матеріалі автор не згадує про «безсилля» країн Заходу перед союзом Росії та Китаю. У інших виданнях можна знайти думки цього ж автора щодо того, що Путін прагне втягнути Китай у військовий конфлікт, але Китай намагається надавати підтримку Росії без прямої участі у конфлікті та не перетинаючи «червоні лінії» США. На думку Міньсінь Пея, Китай опинився у складному становищі через підписану 4 лютого 2022 року заяву про стратегічне партнерство з Росією. То ж російська пропаганда використовує виключно вигідну їй частину висловлювань китайського політолога для формування образу Китаю як свого надійного партнера, відкидаючи частину тверджень про намагання Китаю зберегти нейтралітет.

Маніпуляція. Захід готується до тривалої війни, а для України ситуація начебто «заходить у глухий кут». Таку тезу, посилаючись на статтю у The Washington Post, поширюють проросійські телеграм-канали та медіа. Насправді це маніпуляція. 17 червня у The Washington Post опублікували статтю під заголовком «Маючи обмежені варіанти в Україні, США та союзники готуються до тривалої війни». Автори статті справді говорять, що «США та їх союзники готуються до тривалої війни в Україні, попри те, що Адміністрація Байдена намагається не допустити перемоги Путіна, надсилаючи Україні військову допомогу та одночасно зі спробами зменшити вплив цієї війни на голод у світі та глобальну економіку». Тож щодо «приготування до тривалого конфлікту», за контекстом статті, йдеться радше про підготовку плану на випадок одного з можливих варіантів розвитку подій. І це цілком логічно з точки зору відповідального керівництва державою. Однак саме контекст російська пропаганда залишає за межами обговорення.

Те саме стосується і питання «глухого кута для України». У статті дійсно є таке речення: «Але аналітики стверджують, що, незважаючи на сплеск зовнішньої допомоги та міцний моральний дух українських військ, Київ та його прихильники можуть сподіватися лише на дещо більше, ніж на глухий кут із набагато більшою, краще озброєною армією Росії». І, знов таки, російська пропаганда вирвала речення із контексту. У цьому випадку йдеться про бої на Донбасі по суті в «реальному часі». Тобто припущення експертів стосуються стану справ на частині фронту в певний момент часу, а не узагальнюється думка про війну як таку. Також події на Донбасі порівнюються з успіхами української армії в битві за Київ. Отже, йдеться загалом про ті чи інші успішні дії обох сторін.

Зазначимо також, що у статті автори намагаються дотримуватися певного балансу думок і аналізувати ситуацію комплексно. Однак, після аналізу можливих ризиків щодо розвитку подій, у підсумку йдеться, що світові лідери, усвідомлюючи економічні та гуманітарні наслідки війни, готові протистояти Росії поряд з Україною та платити «криваву» ціну за перемогу, адже якщо Україна програє, то світові доведеться платити ще дорожче.

Це були головні фейки на сьогодні. Нагадаю, що не потрібно довіряти чуткам і пліткам. Особливо, якщо це якась напівсекретна тривожна інформація, яку переказав знайомим знайомих хтось невідомий у якихось неназваних владних структурах, або ви прочитали її у невідомої вам особисто людини в мережі. Як правило за такими неконкретними «джерелами» та емоційним, панічним викладом ховаються спеціально вигадані ворогом плітки, які мають нас деморалізувати. Це може бути частиною ворожих інформаційно-психологічних операцій.

Є офіційні джерела, і тільки їм ми довіряємо у час війни. Отримали тривожну новину від знайомих, чи у вайбер-чаті або телеграм-каналі, чи хтось у повідомленні вам надіслав — панікувати не потрібно, і переповідати одразу всім навколо не потрібно.

Спершу ми дивимся, чи є це в новинах Суспільного. Чи писав про це Офіс президента, Міноборони, Генштаб, обласна адміністрація, місцева рада. Якщо такого у офіційних джерелах немає —  то інформація, швидше за все, не варта вашої довіри.

Пам’ятайте, що плітки це потужний інструмент ворожої пропаганди, а наше завдання — не залишити пліткам шансу на виживання.

Фейки для цього матеріалу у режимі реального часу збирає команда «Детектора медіа». Щоденно ми ведемо #DisinfoChronicle. Кремлівська дезінформація щодо військового наступу на Україну. Над хронікою працюють Ольга Беца-Білоусенко, Ірина Рябоштан, Гала Скляревська, Анна Єгорова, Ольга Жук та Олександр Крумін. Координаторка — Ксенія Ілюк.

 

Джерело матеріала
loader
loader