Через окупацію Херсона фестиваль змінив формат
З 10 по 19 червня триватиме 24-й Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Традиційно цей найвпливовіший міжнародний театральний форум в Україні приймає гостей та учасників у Херсоні. Однак цьогоріч, за обставин тимчасової окупації Херсона та Херсонської області російськими загарбниками, Міжнародний фестиваль вимушено змінив формат, тим самим заявивши театральній спільноті: «Мельпомені» навіть під час війни – БУТИ! Навіть попри драматичні виклики теперішнього воєнного часу, оргкомітет «Мельпомени Таврії» працює у Львові.
Театри-учасники, заявлені у фестивальній афіші, звісно, не зможуть дістатися до Херсона, але покажуть заздалегідь обрані вистави у себе вдома, на сценічних майданчиках своїх рідних міст, тим самим перетворюючи день фестивального показу у день підтримки українського міста Херсон та ЗСУ, які борються за звільнення Херсонської області від окупантів. Тобто очікується не просто театральний вечір у певному місті (Києві чи, наприклад, у Вінниці), а ще й вечір українського патріотизму й театрального братерства у теперішні важкі воєнні часи. Вистави театрів, які не зможуть за певних обставин здійснити покази своїх постановок наживо, будуть доступні для перегляду на офіційному YouTube-каналі «Мельпомени Таврії» та на сторінках фестивалю у соціальних мережах.
Статистика фестивалю така. У «Мельпомені Таврії-2022» залучені 57 театрів із 34 міст багатьох країн світу. Серед дружніх українському фестивалю країн – Польща, Португалія, Чехія, Туреччина, Грузія, Німеччина, Франція. Цьогоріч уперше у фестивальній афіші «Мельпомени» – вистави із США та Японії. Українська «Мельпомена» також об'єднає творчі зусилля з міжнародним проєктом «Festival In Extremis».
Столиця України представляє у цьогорічній історичній воєнно-театральний афіші «Мельпомени Таврії» сім театрів:
- Національний театр імені Івана Франка – вже знаменита вистава від режисера Івана Уривського «Трамвай» Бажання» за п'єсою американського класика Теннессі Вільямса.
- Київський Національний театр оперети – патріотична театрально-музична композиція «З Україною в серці» (режисер Максим Добролюбов).
- Київський Національний Молодий театр – вистава «Зашнурована пара» за п'єсою класика американської драматургії Едварда Олбі (режисерка Анна Пироженко).
- Київська Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» – вистава Богдана Гнатюка «Ідеальний шторм».
- Театр української традиції «Дзеркало» – вистава «Мавка» (реж. М. Капітула).
- Київський театр «Дивний замок» – вистава «Призначено на злам» за п'єсою Т. Вільямса.
- Київська театральна спільнота DSP – проєкт «Від(ро)дження» за віршами поетів Розстріляного Відродження (режисер Алекс Боровенський).
Низка вистав у фестивальні афіші – зі Львова, де цьогоріч працює оргкомітет «Мельпомени Таврії». Це постановки Львівської національної опери, Львівського національного театру імені Марії Заньковецької, Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, Львівського академічного театру імені Лесі Українки, Львівського обласного академічного театру ляльок, Львівського духовного театру «Воскресіння», Львівського академічного театру «І люди, і ляльки», Першого академічного театру для дітей та юнацтва (Львів), Театрального Центру Наталії Половинки «Слово і Голос» (Львів), театру Українського католицького університету «На Симонових стовпах», Львівського театру «Варта» (читка п'єси «Незламний Херсон»).
Відповідаючи на запитання нашого видання, чи є цьогоріч підтримка фестивалю від держави та від меценатів, враховуючи усі реалії життя держави у період війни, Олександр Книга (директор-художній керівник Херсонського українського театру імені М. Куліша, а також ідеолог та очільник міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії») зазначив наступне: «Загалом все на цьому фестивалі відбувається на громадських засадах, дуже нам допомагають колеги із львівських театрів, особливо заньківчани та Львівська Національна опера».
- Пане Олександре, нещодавно українські ЗМІ облетіла інформація, що окупанти призначили на посаду «директора» Херсонського українського театру чи то сторожа, чи то космонавта. Хто він є насправді? І яка доля творчого колективу Херсонського українського театру?
- Валерій Шелудько призначений окупантами «директором», це наш колишній завпост (тобто завідувач постановочної частини у театрі, а нині охоронець, великий поціновувач «русского мира»). Декілька людей, на жаль, знайшлося і таких. Нині в окупованому Херсоні залишилася більша частина колективу: виїхати не було можливості, офіційних «зелених коридорів» не було. Але ми не акцентуємо, хто там залишився, бо люди бояться, що окупанти змусять їх працювати. Тим паче, що вже є такі спроби і кілька колаборантів, на жаль, таки знайшлося.
- Зрозуміло, що на теперішньому фестивалі, який передбачає формат «полілокаційності» (багато міст та сценічних локацій), неможливо реалізувати конкурсний фестивальний принцип, відзначивши кращі фестивальні вистави, кращі режисерські та акторські роботи. Взагалі відзнаки на «Мельпомені-2022» передбачаються?
- Так. Будуть дипломи учасників. Я хочу розіслати їх згодом усім театрам-учасникам, щоб залишилася згадка про важливий фестиваль в історії українського та світового театру. Фестиваль, що відбувся в часи війни. Фестиваль, що не підкорився ворогу. Фестиваль, що об'єднав у цей складний для усіх нас період і українські міста, і країни великого світу.