Бомбосховища на Буковині: багато – у занедбаному стані

Бомбосховища були і є найцікавішими пережитками радянської доби. Збудували їх в часи «холодної війни», коли місту мали загрожували натівські авіаудари. А після політичного потепління про підземні сховища дещо забули. Однак своєї актуальності у зв’язку із агресією Росії вони не втрачають і нині. Та від колишніх доглянутих сховищ залишився, здебільшого, спогад – більша частина бомбосховищ у занедбаному стані, адже роками їх ніхто не доглядав.

Наразі в Чернівцях є 150 сховищ, що розраховані на 45 тисяч осіб, тобто приблизно на п’яту частину населення міста. Виходить, що той, кому не вистачило місця в укритті, зможе ховатися у підвалі того будинку, де мешкає. Дізнатися адресу найближчого до вашого будинку бомбосховища можна на інтерактивній карті ДСНС.

Підземні сховища інспектували та впорядковували від 2014 року, коли Кремль розпочав війну в Україні. Майже половина з них перебуває на балансі територіальних громад, іншу частину приватизували різноманітні підприємства й організації, однак призначення бомбосховищ не змінилось. Проблема у тому, що роками їх ніхто не ремонтував: державних кошів не виділяли, хоча вони перебувають на утриманні місцевих громад, а підприємствам просто немає сенсу підтримувати сховища у належному стані.

Але після агресії східного сусіда чернівецькі комунальники все ж потроху наводили лад у підземних укриттях. З цих бомбосховищ вивезли сміття, у деяких провели електрику і забезпечили доступ до води.

Частину бомбосховищ занедбано та захаращено пожитками городян, які використовують їх як підвали. У багатьох облаштовано магазини та склади. Врегулювати сьогодні цю ситуацію практично неможливо: у законодавстві механізм догляду за підземними сховищами не прописано. Тому і виходить, що сховища існують, формально за ними має хтось доглядати, але практика доводить цілком протилежне.

Однак укриття – не остання надія. Раніше у школах на уроках цивільної оборони розповідали, що захиститись від бомбардування можна у підвалах житлових будинків. Та чернівецькі реалії свідчать про інше. У підвалах не те що заховатись, навіть жити поруч з ними неможливо: часто перетворені на смітники та затоплені водою, вони стають лише проблемами для мешканців будинків.

Cтворено інтерактивну карту бомбосховищ

Для інформування населення області про місця розташування захисних споруд цивільного захисту в управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області спільно створено інтерактивну карту захисних споруд цивільного захисту Буковини із зазначенням місця розташування захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, що можуть бути використані для укриття населення у разі надзвичайних ситуацій.

З відповідною інтерактивною картою можна ознайомитись на офіційному вебсайті Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області у розділі «Громадянам» - «Інтерактивна карта захисних споруд цивільного захисту області».

Що робити, якщо звучить сигнал тривоги

Сирени та уривчасті гудки інших сигнальних засобів позначають сигнал цивільної оборони «УВАГА ВСІМ!». Почувши такий сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо або телевізор (більшість просто зайдуть в інтернет) та слухати повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій.

На кожний випадок надзвичайних ситуацій підготовлено варіанти повідомлень про можливі НС. Вислухавши повідомлення, кожен громадянин повинен діяти без паніки, відповідно до отриманих вказівок.

Повідомлення містить: інформацію про надзвичайну ситуацію, місце та час виникнення, територію (райони, масиви, вулиці, будинки), які потрапляють під зону враження, а також порядок дій в умовах цієї надзвичайної ситуації.

Повідомлення залежать від екстремальних умов, розмірів, тривалості та масштабності можливих наслідків надзвичайних ситуацій, ступеня небезпеки факторів ураження для населення міста та стану рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Якщо ви вдома

Кожен громадянин, який перебуває вдома, повинен під час виникнення надзвичайної ситуації вчинити так: тримати вдома постійно включеним радіоприймач, телевізор для того, щоб слухати розпорядження та вказівки органів виконавчої влади, департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу міської ради та відділів з питань цивільного захисту. Про отриману інформацію повідомляти сусідам.

Мати напоготові індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри, а якщо їх немає, приготувати найпростіші засоби (повсякденний одяг, взуття, ватно-марлеві пов’язки, плівку).

Постійно тримати засоби індивідуального захисту, підготувати медичну аптечку, документи, засоби зв’язку, особистої гігієни, запас їди.

У квартирі потрібно: перекрити газ, електропостачання. Підвищити захисні властивості квартири: закрити вікна, кватирки.

Уточнити місце знаходження найближчого укриття (підвальне приміщення, або паркінг) чи місце, де можна сховатися.

Якщо ви у транспорті

Якщо під час сигналу ви опинилися в громадському транспорті, громадському місці, магазині, ринку або деінде, перше, що необхідно зробити - спокійно і уважно вислухати повідомлення, визначитися, де найближче укриття і як швидше дістатися до нього, а якщо є час, то якнайшвидше повернутися додому і діяти відповідно до отриманих вказівок.

 

Якщо ви на роботі

Кожен громадянин, який перебуває на роботі, повинен виконувати всі розпорядження керівництва, діяти згідно з планом цивільного захисту, а також брати участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт у складі формувань або за вказівками органів управління цивільного захисту.

---

Що потрібно мати при собі на випадок війни: екстренна валіза

Екстренна валіза – це узагальнене визначення базового набору речей, необхідного кожній цивільній людині, щоб вижити в будь-якій екстремальній ситуації. Всі речі мають бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуються власником у повсякденному житті. Отже, на випадок екстренної евакуації радять мати напоготові міцний і зручний наплічник з найнеобхіднішим.

1. Копії важливих документів у водонепроникній упаковці (зробити заздалегідь: паспорта, посвідчення водія, документи на нерухомість, автомобіль і т. д. Радять мати кілька фотографій рідних і близьких.
2. Кредитні картки та готівку.
3. Дублікати ключів від будинку і машини.
4. Карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв’язку і умовленому місці зустрічі вашої родини.
5. Засоби зв’язку та інформації. Невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і FM діапазоні. 6. Ліхтарик (краще кілька) і запасні батарейки до нього.
6. Компас, годинник (перевага - водонепроникним).
7. Мультитул (англ. Multitool) – багатофункціональний складний інструмент (лезо ножа, шило, пила, викрутка, ножиці і т. п.).
8. Ніж, топірець.
9. Сигнальні засоби (свисток, фальшвеєр і т. д.).
10. Декілька пакетів для сміття (на 120 л). Можна використати як тент.
11. Рулон широкого скотча.
12. Упаковка презервативів (12 штук без коробки, природно, без мастила і ароматизаторів).
13. Шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м.
14. Блокнот і олівець.
15. Нитки та голки.
16. Аптечка першої допомоги. бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля, парацетамол, пенталгін, супрастин, імодіум, фталазол, альбуцид (очні краплі) тощо.
17. Ліки, які приймаєте.
18. Одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в’язана шапочка, рукавички, шарф, зручне, надійне взуття.
19. Міні-намет, килимок, спальник.
20. Засоби гігієни: зубна щітка і паста, мило, рушники, туалетний папір, сухі серветки, носовики, вологі серветки. Жінкам – засоби особистої гігієни.
21. Приналежності для дітей (якщо необхідні).
22. Посуд: казанок, фляга, ложка, кружка (краще металеву 0.5 л), розкладний стаканчик.
23. Сірники (бажано, туристичні), запальничка.
24. Запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки, довго зберігається, особливо - питну воду (на 1-2 дні)/
25. Сімейні цінності, реліквії.

 

 

Врізка

Почувши такий сигнал тривоги, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор чи зайти в інтернет, слухати повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій