Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України
Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України

Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України

Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України - Фото 1
Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України - Фото 2
Про що свідчить кейс Мухтара Аблязова та його соратників, до яких на Святвечір прийшли гості з СБУ.
Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України - Фото 3
Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України - Фото 4

В українських соцмережах кепкують над людьми, які три дні тому прокинулися «експертами з Казахстану» та почали писати і виступати по телебаченню про перспективи політичної кризи, революційних подій і насильства у казахстанських містах. Не маю бажання приєднуватися до цієї армії коментаторів. Однак події розвиваються дуже швидко і Україну очевидно втягують у контекст конфлікту.

Проблема полягає в тому, що Україну саме «втягують» у непрогнозовану ситуацію в той час, коли в офіційної української влади немає повного бачення того, що відбувається, немає стратегії дій щодо Казахстану, Євразійського регіону та пострадянського простору загалом. А якщо ти не маєш своєї стратегії, то автоматично стаєш ресурсом для втілення чужої. Оскільки нас роблять статистами в чужій виставі, є підстави детально розібратися в ситуації. 

Волхви з СБУ у святвечір

Отже, першим офіційним кроком державних органів України щодо ситуації в Казахстані став візит ввечері 6 січня 2022 року співробітників Служби безпеки України до помешкань громадян Казахстану Єлдоса Насіпбекова та Заманбека Тлеулієва.

Номери телефонів українських мобільних операторів, які належать Насіпбекову та Тлеулієву, критик казахської влади Мухтар Аблязов представив своїй аудиторії як контакти для координації протестних дій. На наступний день після візиту офіцерів СБУ до революціонерів Мухтар Аблязов, який живе у Франції, оголосив себе лідером казахського протесту. Напередодні Аблязов в ефірі українських телеканалів повідомив, що «режим Назарбаєва має бути повалено, а сам Назарбаєв має сидіти у тюрмі».

Крім того, Аблязов стверджує, що єдиною легітимною опозицією до влади Казахстану є його організація «Демократичний вибір Казахстану», координаторами якої і є Насіпбеков та Тлеулієв. Більше того, усі інші, хто бореться проти режиму Назарбаєва, є, за словами Аблязова, фейковими опозиціонерами. А він, відповідно, — єдиним справжнім лідером опозиції для Казахстану.

При цьому сам він перебуває у Франції після того, як за вироком французького суду просидів 3,5 роки у французькій тюрмі за звинуваченнями у шахрайстві та відмиванні коштів, здобутих злочинним шляхом. А координатори його політичного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК) — у Києві, начебто координують протести у Казахстані з відстані у тисячі кілометрів.

Встановити мету візиту офіцерів СБУ до координаторів ДВК виявилося досить важко. Коментар пресцентру СБУ наступного дня був підготовлений достатньо професійно, але дуже розпливчасто. В СБУ повідомили, що «перевірка та спілкування з окремими громадянами Казахстану відбувалася, враховуючи поточну ситуацію в Казахстані, для того, аби ефективно захищати безпеку громадян України. Особливо зважаючи на російський фактор та ймовірні провокації з боку Росії, які можуть дискредитувати нашу державу на міжнародній арені та зашкодити її інтересам».

Однак увечері 6 січня президентка громадської організації «Фундація “Відкритий діалог» Людмила Козловська опублікувала відео, записані Насіпбековим та Тлеулієвим, про візити співробітників СБУ. В обох дописах про інцидент вона називає візит офіцерів СБУ «нападом на координаторів» та повідомляє, що Заманбека Тлеулієва побили та вибили йому зуби. На відео у Тлеулієва справді нема кількох зубів. Козловська поширила медичний висновок про травматичний перелом передніх зубів, виданий Київською обласною клінічною лікарнею.

Співробітники СБУ, які потрапили на відео, не можуть пояснити причину та суть свого візиту, і тільки просять громадян Казахстану «заспокоїтися і поговорити», оскільки, «якби хотіли нашкодити, то вже б це давно зробили». Особисто я вважаю такий підхід офіцерів СБУ таким,  що може породжувати подвійні пояснення і трактування. Особливо враховуючи те, що задача, ймовірно, була поставлена їхнім керівництвом надтерміново, що й призвело до непідготовленого візиту. 

Звістка від «непорочної діви» Людмили

«Візит волхвів» з СБУ відбувся на тлі постійних інформаційних атак із боку телеграм-каналів та блогерів, які обґрунтовано підозрюються у зв’язках зі спецслужбами Росії — Головним розвідувальним управлінням Міністерства оборони Росії та Федеральною службою безпеки.

Зокрема кілька телеграм-каналів писали, що Служба безпеки України та Сили спеціальних операцій Збройних сил України (ССО ЗС) начебто причетні до організації заворушень та вуличного насильства у Казахстані. Такі наративи поширювали і російські топ-пропагандисти. Очевидно, що в умовах напруженості на українських кордонах та інформації американських джерел про ймовірне російське вторгнення, ці наративи створювали загрози для національної безпеки України

Після того, як Мухтар Аблязов у фейсбуку оприлюднив українські номери телефонів для координації протестів у Казахстані, такі наративи отримали фактологічне підсилення у інформаційному просторі. Особливо серед проросійськи налаштованих громадян Казахстану, Узбекистану та Киргизстану. Кожна з цих держав відчувала на собі зовнішній вплив.

У своїх дописах про візит СБУ Людмила Козловська публічно звернулася до віцеголови делегації Європейського парламенту у Парламентському комітеті асоціації Україна-ЄС Пятраса Оштрявічуса, а також до українських високопосадовців, зокрема до заступника міністра інфраструктури України Мустафи Найєма. У коментарях до своїх постів Козловська припустила, що СБУ могла нібито виконувати завдання російського пропагандиста Соловйова.

Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України - Фото 5

Деякі коментатори допису погодилися з тим, що, мовляв, українська влада співпрацює з Кремлем та владою Казахстану.

Депортована з Польщі українка Людмила Козловська, яку окремі польські сайти називають «російською агенткою», розповсюдила цю інформацію не просто так. Фундація «Відкритий діалог» Людмили Козловської співпрацює з Мухтаром Аблязовим вже досить давно — з 2012 року, а можливо, й раніше. Організація Козловської вела інформаційно-комунікаційне супроводження справи Аблязова, публікуючи пояснення і оновлення інформації щодо кримінальної та цивільної справ, які вів проти нього казахстанський «БТА Банк».

У квітні 2019 року британська The Times написала, що «брудні гроші» від оборудок, пов’язаних із російськими спецслужбами, осіли на рахунках Фундації «Відкритий діалог». Згодом і польські джерела писали багато про цю неурядову організацію. А чоловік Козловської та її партнер в організації Бартош Крамек подав до суду на головного редактора видання Gazeta Polska Томаша Сакевича через публікацію даних, розкритих The Times щодо непрозорості фінансування Фундації «Відкритий діалог». Сама Козловська була видворена з Польщі після скандалу, пов’язаного з її стосунками з Аблязовим, а польські медіа оголосили Фундацію «Відкритий діалог» російським інструментом. 

Криза в Казахстані та введення російських військ: ризики та можливості для України - Фото 6

 

«Зловімо його!»

Російські медіа, що співпрацюють з Головним розвідувальним управлінням Міністерства оборони Росії, пишуть, що Мухтар Аблязов і є справжнім організатором революції в Казахстані. При цьому особливо відмічають той факт, що Аблязов користується українськими номерами телефонів, що, мовляв, може означати, що Аблязов — «під дахом» СБУ та організовує дестабілізацію у Казахстані на замовлення української влади.

Інші російські медіа активно «піднімають» біографію Аблязова, пояснюючи читачам, звідки взявся чоловік, який має амбіцію стати наступником Назарбаєва.

Колишній голова ради директорів казахстанського «БТА Банка» Мухтар Аблязов став знайомим українській аудиторії приблизно у 2009-2010 роках після його втечі до Великої Британії і початку процесу у Верховному суді Лондона за позовом «БТА Банку» проти Аблязова. Київський апеляційний господарський суд у суперечці між казахстанським «БТА Банком» та чотирма компаніями, близькими до Аблязова, став на бік останніх. Суд визнав їхнє право на володіння 39,99% акцій українського «БТА Банку». Таким чином Аблязов фактично отримав свій банк в Україні.

На той час Мухтар Аблязов вже був у міжнародному розшуку — його звинувачували у шахрайстві. Слідчий комітет при Міністерстві внутрішніх справ Росії висунув йому заочне звинувачення у доведенні до банкрутства російського «БТА Банку» та розкраданні 4 мільярдів доларів США.

Перед новим 2022 роком новини навколо «БТА Банку» знову наробили галасу в українському бізнес-просторі. Фінтех-гігант «Каспі.kz» з Казахстану отримав дозвіл Антимонопольного комітету України придбати 100% «БТА Банку». Ця угода може змінити ландшафт eCommerce в Україні.

У 2013-2014 роках українські суди та прокуратура брали активну участь в екстрадиції заарештованого у Франції Мухтара Аблязова. Участь української правоохоронної системи в цьому кейсі почалася ще за президентства Януковича, та, ймовірно, могла бути частиною стратегії російських інтересантів із повернення Аблязова під свій контроль. Адже Аблязов устиг вивести величезні гроші, до яких мали прямий стосунок російські еліти.

У вересні 2020 року підтвердження цьому факту опублікували журналісти International consortium of investigative journalism (ICIJ). Цей злив офшорних файлів отримав назву FinCEN Files. У ньому фігурували імена Аблязова та Ільяса Храпунова — зятя Аблязова та сина дружини Віктора Храпунова, колишнього казахстанського високопосадовця, який живе у Швейцарії.

Гроші Аблязова кілька років були в обігу у банках у Сполучених Штатах, Німеччині, Великій Британії, на Кіпрі і в Латвії. У жовтні 2012 року Аблязов переказав п'ять мільйонів доларів на купівлю нерухомості в Росії через фіктивну компанію на Кіпрі Colligate Investments Ltd. Операція проводилася через Bank of Cyprus на Кіпрі, Commerzbank у Німеччині, JPMorgan Chase у США та Rigensis Bank у Латвії. У JPMorgan Chase вирішили, що гроші Аблязова підозрілі, та повідомили про це фінансову систему США. У період із 2008 по 2016 рік Аблязов переказав через 27 банків 666 мільйонів доларів. Щодо цих переказів заповнили 14 форм «про підозрілі банківські операції» (SAR).

У серпні 2017-го року американський журналіст-розслідувач Адам Девідсон опублікував на сторінках видання The New Yorker велике розслідування щодо корупційних оборудок Дональда Трампа, який у 2016-му виграв президентські вибори в США. У цьому розслідуванні йшлося, що президент Грузії Міхеїл Саакашвілі ще у 2005 році запросив Дональда Трампа, щоб він особисто просував та піарив девелоперський проєкт дорогої нерухомості у Батумі, який міг отримати бренд самого Трампа і водночас бути гарним піаром для Саакашвілі. Трамп погодився на це не безкоштовно. За його піар-візит платила компанія Silk Road Group, яку частково контролював саме «БТА Банк», керований Мухтаром Аблязовим. Звичайно, Саакашвілі після виходу статті нещадно розкритикував висновки американського журналіста. Однак цікаво було б розібратися у фактах про кредитування компанії Silk Road Group із боку «БТА Банку» на сотні мільйонів доларів одразу після перемоги Саакашвілі на виборах в Грузії. 

Блага вість

Слід констатувати, що зараз в Україні немає суб’єкта, який би міг використовувати наявні ресурси для аналізу величезних масивів інформації на кшталт викладених вище фактів та пропонувати керівництву держави потенційні стратегії поведінки в умовах кризи, що розгорнулася у Казахстані. Україна не може дозволити собі залишатися осторонь процесів, які відбуваються на пострадянському просторі. Тільки коли київська влада зможе озвучувати амбіції формувати порядок денний на всьому пострадянському просторі, створюючи конкуренцію для Кремля, у нас може з’явитися шанс на розв’язання конфлікту між Росією та Україною.

Нам потрібно вилазити з дитячих штанців та загоювати свої рани, оскільки єдиним шляхом для нас є перемога над Кремлем. А єдиною можливістю перемогти Кремль є чітка і прозора пропозиція майбутнього, яка буде набагато привабливішим за «стабільність», пропоновану Кремлем та його посіпаками. Та зараз українська політична еліта не тільки неспроможна продукувати лідерські стратегії за межі території України, а й не може захищатися від маніпуляцій, які ведуть нашу державу до очевидних пасток. Прикладом такої пастки і є дії Мухтара Аблязова та його підлеглих на території України.

Україна не бере участь у роботі з казахстанськими елітами або в аналізі подій, що відбуваються в Казахстані. Співробітники СБУ прийшли до незрозумілих іноземних громадян, які з території України намагаються повалити конституційний лад іншої держави. Ймовірно, що СБУ і не знало, що вони цим займаються, поки не припекло. А отже, цим може керувати Кремль.

Тож слід почати з базових речей: інтересів України. Україні потрібен вільний, заможний, демократичний Казахстан без Назарбаєва, без Токаєва, без ОДКБ та Росії. Якщо для досягнення цієї мети потрібен Аблязов, то необхідно чітко розуміти, які саме стосунки має українська політична еліта з Аблязовим та чи може вона відстоювати у цих стосунках свої інтереси, враховуючи, що Аблязов використовує українську територію для своїх меркантильних завдань?

Недолугий візит есбеушників до людей Аблязова, який перетворився на скандал, говорить про те, що розуміння цих цілей зараз немає. Більше того, вказівка «кошмарити» людей Аблязова, ймовірно, могла надійти з Офісу президента України. А до Офісу вона могла потрапити в якості особистого прохання взагалі «невідомо від кого». І саме це лякає.

«Детектор медіа» готовий опублікувати інші погляди на ситуацію в Казахстані та реакцію України на ці події. 

Теги за темою
Росія Казахстан
Джерело матеріала
loader
loader