«Використання іноземних військ проти власного народу — неприпустимо», — Центр громадянських свобод
«Використання іноземних військ проти власного народу — неприпустимо», — Центр громадянських свобод

«Використання іноземних військ проти власного народу — неприпустимо», — Центр громадянських свобод

Правозахисники зауважили, що міжнародним організаціям слід вимагати від влади Казахстану інформацію про постраждалих під час протестів, дотримання їхніх прав і розблокування засобів зв’язку.

Українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод» опублікувала на сайті позицію щодо подій у Казахстані та заяви про введення військ країн-учасниць Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).

У «ЦГС» зауважили, що президент Казахстану Касим-Жомарта Токаєв порушив присягу, умисно інтерпретувавши внутрішню кризу в країні як зовнішню агресію і запросивши для придушення протестів військовий блок Організації договору про колективну безпеку (Ташкентський договір, переформатований у військово-політичну організацію; країни-учасниці: Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан — «ДМ»). Стаття 5 Статуту ОДКБ забороняє втручатися у справи, які потрапляють під національну юрисдикцію країн-членів, відзначили в Центрі.

«Прем’єрміністр Вірменії Нікол Пашинян, який виконує роль голови Ради колективної безпеки ОДКБ, сам у свій час прийшов до влади внаслідок масових протестів і повинен розуміти, що використання іноземних військ проти власного народу неприпустимо», — вважають правозахисники.

У «Центрі громадянських свобод» сказали, що міжнародні організації мають звернутися до влади Казахстану із вимогою оприлюднити точну кількість загиблих, поранених та затриманих, а також забезпечити дотримання їхніх прав, розблокувати доступ до засобів зв’язку, у тому числі інтернету, гарантувати безпеку роботи іноземним журналістам та відправити в країну міжнародні правозахисні місії. Своєю чергою, згідно з позицією «ЦГС», влада Казахстану зобов’язана гарантувати безпеку виключно в рамках взятих на себе міжнародних зобов’язань у галузі прав людини. «Ці події ще раз підтвердили, що авторитарні режими несуть загрозу стабільності, миру і безпеці, а найкращими ліками є послідовний розвиток демократії та повага до гідності та прав своїх громадян», — резюмували правозахисники.

Нагадаємо, з 2 січня у Казахстані тривають протести через підвищення вартості палива вдвічі. Тисячі людей вийшли на мітинги з вимогами, у тому числі — відставки керівництва держави. 5 січня президент Касим-Жомарта Токаєв відправив уряд у відставку, але протести на цьому не зупинились, а навпаки посилилися. Відбуваються сутички з правоохоронцями; влада заявила про сотні затриманих і постраждалих.

У країні вимкнули інтернет, не працюють сайти великих ЗМІ. Протестувальники захопили та підпалили низку адміністративних будівель, зокрема, представництво президента в місті Алмати. У кількох регіонах оголошено надзвичайний стан. 5 січня в місті Алмати розпочалась антитерористична операція. 

Прем'єрміністр Вірменії та голова Ради колективної безпеки Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Нікол Пашинян повідомив, що країни, як входять до цього об'єднання, введуть війська в Казахстан на тлі масових протестів.

Фото: Kazakhnewss / Telegram

 

Теги за темою
Казахстан
Джерело матеріала
loader
loader