Протести у Казахстані: причини та які висновки можна зробити
Протести у Казахстані: причини та які висновки можна зробити

Протести у Казахстані: причини та які висновки можна зробити

Перші дні Нового року почалися для Казахстану з нової хвилі протестів, яка нині набрала серйозних обертів.

Бажання знизити ціну скрапленого газу швидко змінилося гаслами за відставку чинної влади. Але чи побачимо ми реальні зміни або це буде щось на кшталт протестів у Білорусі?

Остання крапля

Причиною початку масових протестів вважається різке зростання цін на скраплений газ у Казахстані, що збільшилися з 65 (приблизно 4,1 грн) до 120 тенге (приблизно 7,58 грн) за літр.

Невдоволення такою тенденцією може здатися щонайменше дивним, адже в країнах ЄС ціна на скраплений газ коливається в межах 15,5-18,6 грн за літр.

Але для Казахстану, де це пальне має найбільший попит, це великий удар. Велика територія країни означає й велику відстань для подорожей між містамі, а скраплений газ дає можливість витрачати найменшу кількість грошей на них.

Читайте
Протести у Казахстані: які висновки мають зробити світ та Україна

До того ж громадяни такої неймовірно багатої на ресурси країни практично нічого від них не отримують. Для порівняння – ВВП Казахстану більше ніж ВВП України ($169,8 млрд проти $155,6 млрд в 2020 році за даними Світового банку) та й населення набагато менше (18,1 млн на 2015 рік), а середня зарплата там не набагато більша за нашу.

У серпні 2021 року вона становила 256 455 тенге (або 16 118 грн), тоді як в Україні в листопаді 2021 року середній показник зарплати був 14 282 грн.

Фактично у людей немає переваг від ресурсів країни. За інформацією соціального руху, близько 66% сировини в Казахстані видобувають підприємства з іноземними власниками, а реальне багатство зосереджено в руках кількох людей.

– Контроль над нафтою і газом належить родині Нурсултана Назарбаєва. Це Тимур Кулібаєв і Кайрат Шеріпбаєв – зяті президента. Вони знають, що цей газ доставляють на Оренбурзький нафтопереробний завод, і за це платять велику сума в готівці.

Те, про що говорив онук Назарбаєва, це близько $750-850 млн. Всі ці відкати йдуть за рахунок зниження надходжень до бюджету від продажу казахстанського газу, – сказав глава Фонду Ліберті Галим Агелеуов в коментарі Настоящему Времени.

В умовах, коли більшості громадян доводиться виживати, не дивно, що різке зростання цін на скраплений газ спровокувало протести в Жанаозені 2 січня, які швидко перекинулися й на інші міста Казахстану.

Карта протестів у Казахстані

Протести у Казахстані

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, хоча вони і почалися через соціально-економічне невдоволення, зараз все свідчить про невдоволення політикою Казахстану.

– Протестувальники, не маючи явних лідерів, висунули конкретні політичні вимоги, що стосуються перезавантаження влади і повернення до Конституції 1992 року, що свідчить про політичний характер процесів у Казахстані, – пояснює Рейтерович.

Чому пішли проти політиків?

Спочатку протестувальники в Казахстані вимагали тільки регуляції та зниження цін на пальне. Однак наразі вимоги охоплюють відставку уряду і відхід старих еліт від влади.

Політолог Олексій Якубін вважає, що різке підвищення ціни на скраплений газ стало останньою краплею для настання політичної кризи.

– В основі (протестів – Ред.) лежить соціально-економічний поштовх – ситуація з цінами на скраплений газ, яким користується більшість водіїв Казахстану.

Але, мені здається, відіграв велику роль накопичувальний ефект, почуття соціальної несправедливості. Дуже високий рівень соціальної нерівності… В умовах пандемії багато громадян почали дивитися на те, що у них реально є, а що вони недоотримують порівняно з іншими країнами, – говорить Якубін.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв уже прийняв відставку уряду, а також відсторонив експрезидента Нурсултана Назарбаєва від посади керівника Ради Безпеки. Крім того, уряд запровадив граничні ціни для реалізації зрідженого газу – від 50 до 75 тенге (від 3,16 до 4,74 грн) за літр залежно від регіону.

Касим-Жомарт Токаєв - президент Казахстану

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв

Але навіть за такого розвитку подій громадянам складно повірити, що Назарбаєв реально відійшов від влади. Питання не тільки в його посаді, а й у системі, яка не змінилася з 2019 року.

Токаєв фактично є ставлеником Назарбаєва, він не став реальним політичним гравцем, а лише виконував волю колишнього президента і його клану.

І хоча одразу хочеться провести паралелі з Білоруссю, Якубін зазначає, що Середня Азія – це зовсім інша політична площина. Він наводить як приклад Киргизстан, де, незважаючи на численні політичні революції, не відбулося кардинальних змін.

У Казахстані ж дійшло до того, що на території всієї країни було введено режим надзвичайної ситуації, а в Алмати почалася антитерористична операція.

Читайте
В Алмати розпочалася антитерористична операція

Придушення протестів не є чимось новим для Казахстану. Щось подібне вже було в 2011 році, коли на вулиці вийшли жителі Жанаозена.

Жорстка відповідь влади призвела до значних людських жертв – понад 100 постраждалих і 16 загиблих.

Тоді обійшлося без зовнішнього втручання, а зараз ситуація настільки вийшла з-під контролю, що введення іноземних військ було лише питанням часу.

Інтереси Кремля

Важко повірити, що Росія, яка досі має значний вплив на чимало країн колишнього СРСР, просто так дозволить провести реальну зміну влади в Казахстані.

У Кремля достатньо геополітичних інтересів, щоб цього не допустити. Особливо якщо врахувати те, як розганяли дві тези щодо Казахстану.

– У російських ЗМІ почали розкручувати тему, що Казахстан радикалізується, починають піднімати голову “націоналістичні елементи”. Їх обурила ідея переходу на латиницю, зменшення ролі російської мови.

Другий момент – розкручування тези про те, що частина територій Казахстану “подаровані” Радянським Союзом, де-факто Росією, оскільки там проживають росіяни, російськомовне населення, – розповідає Рейтерович.

Але найгірше для них навіть не втрата впливу, а швидше успіх протестів, хоча до нього ще далеко.

Протести в Казахстані

– У Москві дуже побоюються посилення впливу на Казахстан країн Заходу, а ще більше – Китаю і Туреччини. Крім того, “протестна зараза” може перекинутися і на Росію.

Третя проблема – ризик транзиту влади. Для російської верхівки ця тема актуальна вже не перший рік. І те, що відбувається в Казахстані, може лише посилити параною Путіна, – пише голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.

5 січня стало зрозуміло, що Росія відіграє значну роль у придушенні протестів. Токаєв звернувся до ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку) з проханням про допомогу, розповідаючи про “зовнішній вплив” на протести, щоб самостійно не розбиратися з внутрішніми проблемами.

Це робить Токаєва боржником Кремля, що вже підтвердив участь Росії в операції ОДКБ у Казахстані.

– Організацію було створено для боротьби із зовнішньою військовою агресією. Водночас усі добре розуміють, що ОДКБ – це насамперед Росія, де Путін діє як в афоризмі: любов до своєї батьківщини не знає чужих кордонів.

Токаєв цим зверненням не тільки показав всю слабкість і недієздатність державної влади в Казахстані, а й буде тепер боржником Росії, – пише казахстанський політолог Досим Сатпаєв.

Хороші і не дуже новини для України

Ситуація в Казахстані впливатиме на Україну тільки опосередковано і не завжди найкращим чином.

Серед плюсів можна відзначити зосередження уваги Росії на казахстанських протестах, що, безумовно, відволікатиме Москву від України.

– Відвертання уваги Кремля, що для нас дуже важливо, і, можливо, поява демократичного Казахстану — це для нас буде плюсом, – говорить Рейтерович.

Це також може послабити позиції Росії на переговорах зі США та НАТО, запланованих на 10 і 12 січня.

Читайте
Рада НАТО-Росія обговорить безпеку в Європі та ситуацію біля кордонів України - Столтенберг

Звісно, українська влада уважно стежитиме за ситуацією, але певні висновки вона вже може зробити.

На думку Якубіна, найбільшим уроком для кожної країни в ситуації з Казахстаном є тарифи.

– Мені здається, що українська влада ще минулого року розуміла, що тема тарифів “вибухонебезпечна”…

Ситуація в Казахстані засвідчує, що соціально-економічні питання під час пандемії виходять на перший план, – міркує політолог.

Протести в Казахстані розвиваються неймовірними темпами, тому ніхто не може сказати, що відбуватиметься завтра.

Залишається лише спостерігати за ситуацією і сподіватися, що ще одна країна зможе вийти з пострадянського простору, хоча це і малоймовірно.

Теги за темою
Росія Казахстан
Джерело матеріала
loader
loader