Наприкінці листопада члени радикальних організацій влаштували погроми нічних закладів Києва, називаючи їх "хрестовим походом проти наркоманів". Організатори пояснювали це боротьбою з нібито торгівлею наркотиків у клубах. Особливістю інциденту стало те, що залучені до "акції" люди фактично "стрімили" напади у пов’язаній між собою сітці Telegram-каналів, що позиціонують себе "ультраправими" / "націоналістами".
У вказаних Telegram часто поширюють особисту інформацію людей, закликають до цькування і погрожують іншодумцям насильством. Переважно інформаційним атакам піддають ЛГБТ-активістів й дівчат / жінок, заміжніх за іноземцями іншої раси, громадян, котрі, на думку підписників, сповідують ліберальні погляди.
Шквал люті спрямовують й проти неугодних проукраїнських блогерів / активістів, а російського неонациста Марцинкевича "Тесака" називають "хорошою людиною". Імовірно, серед підписників цієї анонімної сітки є й люди патріотичних поглядів, оскільки дописи розбавляють контентом про російсько-українську війну, сепаратистів тощо для залучення якомога ширшої аудиторії.
І хоча представники компанії запевняють, що вони регулярно "чистять" контент каналів, експерти оптимізм керівництва месенджера не розділяють.
Погляди україномовних Telegram багато в чому збігаються з поглядами російських Telegram, що теж позиціонують себе націоналістичними, "боряться" проти мусульман, євреїв та… українців.
Попри публікацію сумнівного контенту і очевидно виражений екстремістський характер, "канали" не обмежують і не блокують.
Взагалі, адміністрація Telegram відома слабкою модерацією, називаючи такий підхід захистом "приватної інформації" (згадайте, скільки дописів з насильницьким характером видалили після ваших скарг?). Це робить месенджер популярним серед членів радикальних організацій, яким компанія фактично надає безпрецедентні можливості "мовлення".
Кількість радикалів й прихильників теорії змов серед користувачів Telegram зросла після штурму членами QAnon Капітолія і жорсткої відповіді (зокрема пожиттєвих банів) модераторів інших соцмереж, зокрема Facebook, розлючених, що їх втягнули в цю аферу, адже Вашингтон звинувачував компанії у бездіяльності, коли учасники погрому Конгресу координували свої дії через облікові записи.
"У Telegram користувачі можуть спілкуватися в ідеологічно однорідних групах, поширювати екстремістський контент, не побоюючись яких-небудь правових наслідків, при цьому анонімність й ідеологічна однорідність збільшують потенціал радикалізації", - йдеться у дослідженні науковців з Бернського університету Александри Урман й Стефана Катца. Крім того, фахівці встановили, що "блокування ультраправих записів в основних соцмережах (Facebook, Twitter, Instagram) пов’язані зі збільшенням кількості аналогічних облікових записів у Telegram".
Педофілія, секс, наркотики? Все це на платформі, захищеній від очей і вух сторонніх, теж є. Достатньо написати у пошуку Telegram "наркотики", як вам одразу ж виб’є щонайменше три відкриті чати. Так само й з порно – аноніми навіть скидають свої дані у коментарі публічних спільнот – і тоді модерація такого контенту лягає на плечі самого каналу.
Якщо ви поскаржитеся на сторонній контент з, наприклад, кадрами побиття й закликами до цькування, то, найімовірніше, месенджер на це не відреагує
Дитячу порнографію поширюють у анонімних чатах, куди адміністрації Telegram через свої ж власноруч створені правила дістатися "зась". Торік у листопаді в Німеччині розкрили масштабну мережу педофілів, які ділилися між собою забороненими матеріалами у таких чатах. В Берліні зізналися, що безпорадні щодо відстеження потоку інформації у закритих спільнотах.
В Україні месенджер Павла Дурова досі займає лідируючу позицію з огляду на свою зручність у користуванні і свободу для оприлюднення матеріалів, які Twitter чи YouTube просто видалили б.
Групи і канали, секретні чати доволі зручні й для мобілізації широких мас (кейс – протести в Білорусі). В той час як Facebook свого часу обмежив пересилання дописів з одного пабліка в інший в рамках боротьби з дезінформацією, у Telegram ця функція є одним з найпопулярніших інструментів – ваш коментар з вашими даними облікового запису (якщо тільки ви не закрили від сторонніх очей фото, телефон й ім’я) можуть переслати у приховану багатомільйонну групу екстремістів, але ви і знати цього не будете (якщо тільки самі не є підписником каналу).
І хоча представники компанії запевняють, що вони регулярно "чистять" контент каналів, експерти оптимізм керівництва месенджера не розділяють. За даними німецької Jugendschutz, з 206 проаналізованих матеріалів модератори пропустили 89% нелегального контенту.
"Месенджеру варто взяти на себе відповідальність і блокувати чи видаляти певний контент. Інші платформи, такі як Twitter чи Facebook, вже чинять за схожим принципом", - пояснив директор відомства зі справ ЗМІ землі Північний Рейн – Вестфалія Тобіас Шмід у коментарі DW.
Видалити канал, який розповсюджує мову ворожнечі, в тому числі відверті заклики трощити нічні заклади, наразі нереально
Як писало VICE Germany, модератори не відгукуються на скарги користувачів. Тобто, якщо ви поскаржитеся на сторонній контент з, наприклад, кадрами побиття й закликами до цькування, то, найімовірніше, месенджер на це не відреагує і ніяк не обмежить його перегляд для інших.
Таким чином, жоден з користувачів Telegram не захищений від кібербулінгу й навіть фізичних нападів. Крім того, підписуючись на Telegram-канали заради цікавості, ви піддаєтесь ризику бути мимовільно залученим до екстремістських акцій або стати на бік їхніх поглядів.
Американські аналітики зі START (Національного консорціуму з вивчення тероризму та реагування на тероризм), проаналізувавши десятки облікових записів, які стосувалися членів "Ісламської держави", дійшли висновку, що у зв’язку з регулярним використанням терористами соцмереж середня тривалість процесу радикалізації значно скоротилась: у 2016-му для користувачів, які уперше побачили пост з закликом до насильства, було достатньо 13 місяців, щоби погодитися взяти до рук зброю і поїхати воювати.
А якщо Telegram не йде правоохоронцям назустріч, виникає питання, чи не лежить відповідальність за вчинене і на самій платформі
"Рекомендації" неодноразово підштовхували користувачів до входження в екстремістські групи. Це нагадує "щупальця", які проникають усюди: вони враховують ваші лайки, коментарі і дописи, на яких ви затримуєте свою увагу.
У США підтверджують, що соцмережі на кшталт Facebook поляризують суспільство, і саме пости, які своїм вмістом викликають обурення в однієї частини користувачів і схвалення – в іншої, тобто залучають найбільшу реакцію спільноти, стають "вірусними", отже – прибутковими. Це, на думку The Washington Post, дозволяє компаніям заробляти на продажах реклами. Проте зиск з цього мають не тільки компанії, вразливістю у модерації контенту успішно користуються маргінальні групи радикалів, в тому числі керовані політичними режимами, для яких соцмережі стали головним шляхом поширення своєї пропаганди.
Попри певні зусилля Facebook чи YouTube, спрямовані на таке-сяке відсіювання постів насильницького характеру, що, до речі, часто відбувається некоректно, Telegram, який через цю ж політику західних соцмереж набирає у світі все більшу популярність, продовжує вдавати у цій ситуації нейтралітет. Через що видалити канал, який розповсюджує мову ворожнечі, в тому числі відверті заклики трощити нічні заклади, наразі є нездійсненним заходом.
Через те, що Telegram не зобов’язує авторів каналів вказувати свої дані, для правоохоронних органів "пабліки" є фактично "примарами", які при цьому виконують поставлені завдання, зокрема поширюють ворожу пропаганду. А для України, яка 8 років захищає свої території від російських окупантів, такий майданчик є фактично "скринькою Пандори". Центр протидії дезінформації РНБО цього року оприлюднив мережу каналів, що публікують матеріали на користь ворога, але на цьому боротьба з дезінформацією й закінчилась. Канали продовжують функціонувати й нарощувати аудиторію.
Злочинами у мережі займається кіберполіція, проте, як свідчить досвід правоохоронних органів різних країн, системна боротьба з неприйнятними матеріалами, які становлять загрозу здоров’ю та життю людей, неможлива без співпраці самих компаній.
А якщо Telegram не йде правоохоронцям назустріч, виникає питання, чи не лежить відповідальність за вчинене і на самій платформі.
Отже, вказані реалії і нехіть месенджера повноцінно модерувати підозрілий контент просто-таки одного разу можуть зробити нас, користувачів, як жертвами, так і чиєюсь ідеологічною зброєю.
А поки – зберігайте спокій і чистіть кулемет стежте, де публікуєте особисті дані.