Посли Великої сімки привітали українців з Днем вишиванки

Посли країн Великої сімки привітали українців із Днем вишиванки та опублікували спільне фото у вишиванках.

«Група послів країн Великої сімки з підтримки реформ бажає Україні гарного Дня вишиванки!», – йдеться у повідомленні у Twitter.

The G7 Ambassadors’ Reform Group wishes a very happy #VyshyvankaDay!

Група послів країн Великої сімки з підтримки реформ бажає гарного Дня вишиванки!#ДеньВишиванки pic.twitter.com/U31plrDXqO

— G7AmbReformUA (@G7AmbReformUA) May 20, 2021

Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс також опублікувала своє фото у вишиванці.

«По дорозі до Одеси в повній екіпіровці до Дня вишиванки», – написала вона у Twitter.

On my way to Odesa fully kitted out for #vshyvanka day! #ukraine pic.twitter.com/6vkSKxEBau

— Melinda Simmons (@MelSimmonsFCDO) May 20, 2021

G7, або Велика сімка, дослівно Група Семи (англ. Group of Seven) – міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада).

Цьогоріч День вишиванки в Україні припадає на 20 травня. Святу виповнюється 15 років. У зв’язку з обмежувальними заходами на період пандемії, цього року масових заходів знову проводитися не буде. Проте свято матиме певне тематичне спрямування і обіцяє бути насиченим низкою невеликих акцій у різних містах України.

Як оголосили організатори свята, ювілейний рік Всесвітнього дня вишиванки буде присвячено українській традиційній музиці та проблемам вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.

Українській вишиванці багато років. Перші згадки про вишиту сорочку сягають четвертого століття, проте зразків не залишилося. А першим українцем, який поєднав вишиванку з буденністю, був Іван Франко. Він часто комбінував вишиту сорочку із піджаком – саме так письменник і зображений на 20-гривневій купюрі.

Вишивання рушників і сорочок – виключно жіноче ремесло, якому мами навчали дочок і передавали свої знання у спадок. Вважалося, що саме жінки є берегинями роду і володіють позитивною енергією, яку передають завдяки вишивці. Тому вишиванку вважають оберегом.

Кожному регіону України притаманна своя вишивка: орнамент, кольори й навіть розташування вишивки на сорочці. Завдяки своїм особливостям, усі вишиванки відрізняються. Таким чином наші пращури могли відрізнити, так би мовити, свого і чужого. Вишиванка може розповісти багато чого про свого власника. Саме тому вишиванка є кодом.

Завдяки орнаменту, кольору вишивки та кольору полотна, з якого зроблена сорочка, у давні часи можна було зрозуміти, хто ж стоїть перед тобою. Вишиті сорочки різнилися і за гендерною ознакою: чорні вишиванки годилося носити чоловікам, грубе полотно обирали для повсякдення, вибілене – для святкових подій. Сині вишиванки вдягали жінки, які вже не планували мати дітей, чи маленькі дівчатка.

День вишиванки придумала студентка Чернівецького університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. З 2008-го року у всьому світі у третій четвер травня відзначають Міжнародний день вишиванки, під час якого усі охочі вбираються у вишиванки й ходять так на роботу, у школу, університети. Також влаштовують цілі паради людей у вишитих сорочках і встановлюють світові рекорди.

Так, у 2011 році в Україні зафіксували рекорд – у День Незалежності в місті Рівне зібралася найбільша кількість людей у вишиванках в одному місці. Тоді на центральний майдан міста прийшло 6 570 людей у національному вбранні. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.