Мажуга – один з останніх народних артистів СРСР в України
У вівторок, 13 квітня, відзначає 90 років із дня народження видатний український актор, артист Київського театру імені Лесі Українки Юрій Мажуга.
Мажуга – один з останніх народних артистів СРСР в України. У кінематографі дебютував у 1956 році роллю зоотехніка Василя Захаровича Мороза у фільмі «Коли співають солов'ї». Масову популярність у глядачів актору принесла роль дільничного міліціонера Санька з телевізійного серіалу «Народжена революцією» (1976-1977).
Також знімався в таких фільмах «Коли співають солов’ї», «Катя-Катюша», «Тихі береги», «Там вдалині, за рікою», «Криниця для спраглих», «Вечори на хуторі біля Диканьки» тощо.
За цей час він зіграв більш ніж у восьми десятках спектаклів, з однаковим успіхом виконуючи як трагічні, так і комедійні ролі. Серед його робіт: «Ромео і Джульєта», «Історія Іркутська», «Лихо з розуму», «Гравець», «Вогонь бажань», «Ревізор». У тандемі з Мажугою в різні часи любили грати найкращі актриси театру Лесі Українки: Ада Роговцева, Валерія Заклунна та Лариса Кадочникова.
Із 1966 року викладає в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, професор (1985).
«У кінці 90-х він зіграв на театральній сцені одну з найкращих своїх ролей – городничий у «Ревізорі» М. Гоголя. Мажуга грав городничого, як втілення непорушної влади, як провінційного імператора, трагедія якого розкривалася через наївність його ж віри, бо він, старий дурень, повірив пройдисвіту Хлєстакову й поставив під удар усе своє провінційне царство. Сильна його роль Дідуся була у виставі «Дерева помирають стоячи», – розповів заслужений журналіст України Олег Вергеліс.
Український режисер Михайло Резнікович розповідає, що актор справжнього психологічного театру, Юрій Мажуга дуже серйозно ставився до тексту ролі. «Він займався ним вдома, між репетиціями, й осягав цей текст самотужки, як і мусить робити справжній артист, опановував його глибокий зміст. Не пам’ятаю жодного випадку, щоби він не знав тексту вже на перших етапах процесу підготовки спектаклю».
«Мажуга – артист внутрішній, глибинний. Через усе життя проніс він віру в театр переживання. Так він просто не міг інакше. Він не міг на сценічних підмостках не витрачатися, не віддавати всі свої нерви й сили, при цьому завжди залишаючись абсолютно свідомим. Він завжди сповідував пушкінське – «Над вымыслом слезами обольюсь…», – сказав Резнікович.
Зазначимо, що Юрій Мажуга, попри свій вік, ще донедавна виходив до глядачів. Легендарний актор театру та кіно завжди був на сцені щиросердечним, вулканічним та талановитим.