«Ми зосереджуємось не на поширювачах дезінформації, а на наративах»

Що таке дезінформація, як Європа і Україна борються проти неї, яку допомогу можуть надати європейські партнери Україні в цій боротьбі. Про це та інше йшлося на міжнародному онлайн-семінарі «Відповідь дезінформації: європейські підходи та стандарти», організованому за підтримки медійних проєктів Ради Європи в Україні. «Детектор медіа» вже публікував найважливіше з виступів керівниці відділу медіадепартаменту інформаційного суспільства Ради Європи Уршки Умек, консультантки Ради Європи Крістіни Розґоні, члена групи Європейської комісії з підтримки України Танела Танґа, заступниці директора Європейської телерадіомовної спілки (EBU) Ліз Корбін та менеджерки Facebook із публічної політики для України Катерини Крук. У цьому матеріалі Юрґіс Вілчінкас, другий заступник голови відділу Європейської служби зовнішніх справ, розповідає про політику ЄС щодо протидії дезінформаційним наративам.

На рівні Європейського союзу дезінформація залишається проблемою, яка може сильно впливати на суспільство. Це гнучкий феномен: технології змінюються дуже швидко, й багато держав і недержавних гравців виходять на цю сцену, використовуючи дезінформацію як зброю у гібридній війні. Слід позбутися думки, що держави можуть самі розв’язати цю проблему, ухвалюючи закони та встановлюючи заборони. Уряди відіграють важливу роль у відповіді на дезінформацію, бо мають ресурси та спроможність стратегічно планувати дії. Але реагувати повинні всі: і науковці, і фактчекери, і приватні компанії  тощо. 

2015 року в Європейському Союзі працювала спеціальна команда, що аналізувала прокремлівську дезінформацію та напрацювала кілька документів. В одному з них, розробленому в кінці 2018 року, сформульовані п’ять ключових принципів відповіді Євросоюзу на виклики дезінформації.

 

Перш за все, це аналіз основних тактичних прийомів, учасників та ідеологічних концепцій дезінформації. Потрібно відстежувати шкідливі наративи й знати гравців, які створюють дезінформаційні кампанії

Наступний важливий момент — поєднувати людей, які хочуть брати участь у протидії цим кампаніям. Ми створили групу експертів, щоб включити у щоденну співпрацю європейські інституції. Частина роботи цієї групи — підвищення обізнаності суспільства про різновиди маніпуляцій, у тому числі в інтернеті. Ми вирішили проводити постійну інформаційну кампанію, демонструючи конкретні приклади дезінформації. Ми зосереджуємось не на джерелах дезінформації (їх дуже багато і неможливо нейтралізувати всі), а на дезінформаційному наративі.

Для цього ми створили публічну базу даних та багатомовний сайт EUvsDisinfo — не лише для Європейського Союзу, а й для країн Східного партнерства, які хочуть дізнатися більше про те, як ми боремося проти дезінформації. Сподіваємося, ми зможемо зробити більше і для українських партнерів у напрямку підвищення обізнаності про загрози дезінформації.

Ще один напрямок дій — комунікаційні кампанії, які дозволяють будувати власний наратив і в деяких випадках діяти на випередження, нейтралізуючи дезінформаційні спецоперації.

2020 року Європейський Союз ухвалив два важливі політичні документи: «План дій європейської демократії» і закон «Про цифрові послуги». У них ми вкладаємо мислення наступного покоління щодо способів боротьби проти іноземного втручання й дезінформації зокрема.

 

Тепер ми приділяємо більше уваги кризовим комунікаціям і налагодженню гнучких і швидких механізмів реагування під час скоординованих дезінформаційних атак. Водночас ми маємо розбудовувати наші спроможності: навчати публічних комунікаційників, співпрацювати з медіа та фактчекерами, планувати спільні дії і разом діяти.

Панацеї від дезінформації не існує. Євросоюз має великий інструментарій методів протидії дезінформації і ми постійно шукаємо нові, адже це гібридні загрози, які постійно змінюються.

Перед виборами до Європейського парламенту ми працювали разом із медіа та журналістами у тринадцятьох країнах, які входять до ЄС. Пояснювали людям, як виникає й поширюється дезінформація, і як краще на неї реагувати. Але після виборів загроза дезінформації не зникла — треба стежити за нею та встигати їй протидіяти і в інших сферах. Думаю, нам удалося підняти рівень обізнаності людей про дезінформацію та неточну інформацію, пов’язану з коронавірусом. Аби впоратись із інфодемією, потрібні спільні дії урядів та адміністрації соціальних платформ, на яких поширюється дезінформація. Сьогодні багато потужних організацій займаються боротьбою проти шкідливих інформаційних впливів, і держава повинна будувати з ними партнерські стосунки.

Фото: euukrainecoop.com