День кримського спротиву російській окупації: історія і план заходів

26 лютого в Україні відзначають День кримського спротиву російській окупації. Ця дата офіційно з’явилася у 2020 році, коли президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ.

Історія

У лютому 2014 року почалася окупація Криму Росією. 20 лютого на півострові з’явилися вантажівки без номерів і так звані зелені чоловічки – це були озброєні військові без розпізнавальних знаків. Тоді ж почали формувати так звані загони кримської самооборони, якими керували офіцери спецслужб і Збройних сил Росії.

23 лютого 2014 року в Севастополі на головній площі міста відбувся багатотисячний мітинг проросійських сил, під час якого висловили недовіру тодішньому голові міської державної адміністрації Севастополя Володимиру Яцубі і обрали новим головою Олексія Чалого.

Сім років тому, 26 лютого, перед будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Його учасниками були представники кримськотатарської громади, громадські активісти і просто небайдужі громадяни. Вони протестували проти окупації півострова Росією, і своїми діями намагалися показати, що Крим — це Україна.

Але у ніч на 27 лютого будівлі Верховної Ради та уряду Автономної Республіки Крим захопили російські спецназівці і встановили на них російські прапори. Так почалася анексія Криму, яка триває і досі.

У березні 2014 року окупанти провели так званий референдум і оголосили про приєднання Криму до Росії.

Україна, Європейський Союз і США не визнали результати “референдуму”. Різні міжнародні організації назвали окупацію Криму незаконною і засудили дії РФ, а низка західних країн запровадили проти Росії економічні санкції.

Створення Кримської платформи

Ще восени 2020 року президент України Володимир Зеленський заявив про створення формату Кримська платформа – майданчика, на базі якого обговорюватимуть шляхи деокупації Криму.

Наразі планується, що зустрічі в межах цього формату відбуватимуться на чотирьох рівнях. До першого належатимуть саміти за участі глав держав. Другий рівень передбачає зустрічі міністрів закордонних справ.

На третьому рівні до обговорень залучатимуть парламентські асамблеї НАТО, ОБСЄ та Ради Європи. А четвертий передбачає обговорення деокупації півострова на експертному рівні.

Створення Кримської платформи вже підтримав Європарламент. США, Канада, Велика Британія, Туреччина, Молдова і Словаччина також дали згоду на участь у Кримській платформі. Ще низка європейських країн вітають рішення України створити такий формат.

Перший саміт Кримської платформи запланований на 23 серпня. Він відбудеться з нагоди 30-річчя незалежності України. Серед пріоритетів роботи Кримської платформи:

• безпека, включно зі свободою мореплавства;
• забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора;
• захист прав людини та міжнародного гуманітарного права;
• захист освітніх, культурних, релігійних прав;
• подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.

План заходів

У Києві в Кримському домі 27 лютого відкриють виставку, присвячену Дню опору російській окупації Криму. Тут можна буде переглянути відео і фотографії з акцій протесту на півострові в лютому-березні 2014 року, коли було захоплення півострова.

А 26 лютого великий синьо-жовтий прапор запустять з материкової України в український Крим. Також 26 лютого на адмінмежі з окупованим Кримом урочисто встановлять прапор України та кримськотатарський стяг.

Крім того, у пам’ять про ті події активісти проведуть автопробіг Він стартує о 9.30 від приміщення Генічеської райради. Через пост Азов вони під прапорами проїдуть у напрямку Чонгара і пішою ходою пройдуть до КПВВ Чонгар, де встановлять стяги.