Чоловіки не плачуть? Психолог розповів, як гендерні стереотипи отруюють життя

Гендерні стереотипи не лише загалом впливають на наше життя у суспільстві, а й безпосередньо шкодять здоров’ю. Чому так відбувається – дивіться в інтерв’ю з психологом Андрієм Козінчуком в рамках проекту #Сильний.

Чоловіки не плачуть – як гендерні стереотипи отруюють життя людей

– Найголовніший стереотип, з яким я стикаюся щодня, що чоловіки повинні бути сильними, маскулінні, обов’язково старші за віком у парі, а жінки – слабкими. Мені здавалося, це все повинно було залишитися в XVIII столітті, але ні, – зазначає психолог.

За його словами, за останні сім-вісім років ситуація почала змінюватися.

– Молода дівчина за кермом уже не викликає сороміцьких коментарів. Усе більше жінок займають керівні посади і в бізнесі, і в армії. Жінки в парі можуть заробляти більше, і це не означає, що в неї чоловік тепер підкаблучник. А поганий чоловік не обов’язково поганий батько. Але рухатися нам ще є куди. Ми тільки на початку шляху, – підкреслює Андрій Козінчук.

Психолог переконаний, що стереотипи створюють для людей рамки, через які нам доводить проживати не власне, а нав’язане кимось життя. Людина повинна бути вільною у своєму виборі.

– Є в нашому суспільстві популярні стереотипи: чоловіки не плачуть, чоловік повинен вміти все робити руками, професію обирати правильну, чоловічу. А йому чотири роки і він каже: я танцювати хочу. І йому всі такі: ти що?! І він починає стримувати свої емоції, свої бажання, а тут ще і плакати не можна, – розповідає спеціаліст.

Козінчук пояснює, що емоції – це не лише зовнішній прояв, це насамперед викид гормонів. Людина може стримати емоції, але не гормони, які з часом будуть просто накопичуватися.

– І починаються такі штуки як тривожність, депресія без будь-яких причин. І ходять такі мужні чоловіки без емоцій, не можуть проявити себе, а потім хворіють і помирають раніше. Тому що чоловік повинен звертатися до лікаря тільки тоді, коли спис у грудях заважає йому спати, – зазначає психолог.

Робота з ветеранами АТО

За словами спеціаліста, найчастіше до нього звертаються ветерани із запитом, що їх ніхто не розуміє. У людей після повернення з війни змінюється поняття родини.

– Що таке сім’я? Юристи вам дадуть відповідь, що це штамп у паспорті. А психологи скажуть: це місце, де тобі безпечно й де ти себе ідентифікуєш. Спочатку в людини була одна сім’я, де вона була собою, ходила у квартирі в труселях і їй було безпечно. І тут вона потрапила на війну. Поруч – незнайомі люди, але, завдяки їм, вона виживає. Поруч із ними вона починає відчувати безпеку і свою нову ідентифікацію. Психологічно вони стають новою сім’єю. І після повернення додому виникає дискоммунікація, – розповідає Андрій Козінчук.

У такі моменти важливо, аби людина розуміла: ти маєш право на те, щоб тобі було погано. Ти маєш право звернутися по допомогу.

– На щастя, сьогодні є ветеранські організації, куди можна прийти не тільки за професійною підтримкою, а й щоб опинитися в колі таких самих як ти. І разом із ними справлятися зі своєю проблемою без агресії й алкоголю. Це, до речі, важливо не тільки для ветеранів, а для всіх нас – мати своє коло, де тебе добре розуміють, – підкреслює психолог.

#Сильний

Телеканал СТБ у партнерстві з відділом сталого розвитку StarLightMedia проводять кампанію проти гендерно зумовлених стереотипів. У центрі проекту #Сильний відверта розмова про ідеального чоловіка нового часу. Кампанія стартувала 17 лютого.

Її героями стали Ектор Хіменес-Браво, Григорій Решетник, ведучий проєкту Один за всіх Сергій Костира; бізнесмен і продюсер гурту TVORCHI Петро Заставний; блогер і підприємець Ваня Кришталь; актор Тарас Цимбалюк; Холостяк-2021 Михайло Заливако, Микита Добринін, психолог Андрій Козінчук, шоумен Олександр Еллерт, бізнесмен Олексій Тригубенко, ведучий Андрій Рибак, ветеран війни Сергій Панков, поліцейський Сергій Багаліка.