Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков вважає, що найближчим часом навряд чи можна буде провести референдум.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив в ефірі одного з телеканалів.
Коментуючи ухвалення сьогодні парламентом закону про всеукраїнський референдум, спікер зауважив: "Найближчим часом навряд чи можна буде провести референдум. Тому що він передбачав, фактично, можливість проведення референдуму, починаючи з 2022 року. І сьогодні є обмеження і по фінансах, ви всі розумієте, що ми знаходимося в режимі ковіду, в режимі достатньо серйозної економії бюджетних коштів".
Також Разумков нагадав про "тарифну кризу" і наголосив, що нині "кожна гривня повинна бути на особливому підрахунку".
Відповідаючи на уточнення, про яку необхідну на референдум суму йдеться, голова Верховної Ради сказав: "Мінфін говорить про те, що проведення референдуму буде коштувати бюджету України близько 2 млрд грн. В законі передбачалося, що ці кошти повинні кожного року акумулюватися, зберігатися протягом року і лише 1 грудня кудись перерозподілятися... Парламент підтримав пропозицію цього не робити і в разі, якщо буде необхідність референдуму, виділяти з резервного фонду кошти на проведення референдуму".
За словами Разумкова, крім того, необхідно буде ухвалити закони щодо місцевих референдумів та реколів. А перший референдум може відбутися не раніше 2022 року.
Закон про всеукраїнський референдум: що передбачає
Всеукраїнський референдум не може проводитися одночасно з черговими та позачерговими загальнодержавними виборами, черговими місцевими виборами.
Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання:
- затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; загальнодержавного значення; про зміну території України;
- про втрату чинності законом України або окремими його положеннями.
Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму:
- питання, що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод, протоколами до неї;
- питання, що скасовують чи обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації;
- питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
- питання податків, бюджету, амністії;
- питання, віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.
Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram
Автор: Тетяна Поляковська