Збиття літака, масштабні пожежі, теракти і пандемія. Здається, що це початок фільму-катастрофи, але для України це – реалії 2020 року.
На початку року Україна втратила 11 громадян, які загинули внаслідок трагічної катастрофи літака МАУ. Через одну помилку десятки сімей втратили своїх рідних, які мали б безпечно долетіти до пункту призначення.
Це одна з низки страшних подій, які спіткали не лише нашу державу, але й увесь світ. Нові витки збройних конфліктів, теракти через карикатури, страшні руйнування і, нарешті, пандемія коронавірусу.
Часто наприкінці року бажають залишити всі негаразди позаду. Факти ICTV пропонують згадати найгірші події 2020 року і разом увійти в новий рік з надіями на краще.
Пожежі в Австралії (січень-березень 2020)
Хоча лісові пожежі в Австралії розпочалися ще у 2019 році, вони тривали й у 2020-му. Це були пожежі неймовірних масштабів, які знищували не лише осередки життя тварин, але й тисячі будівель. У пожежах загинули десятки тисяч тварин, а також 34 людини.
Останні осередки займання у Новому Південному Вельсі загасили 4 березня. Збитки від пожеж були колосальними.
Станом на 9 березня згоріла область площею приблизно у 18,6 млн га, знищено близько 5,9 тис. будівель.
У найгірші дні якість повітря у східних та південних штатах Австралії падала до небезпечних рівнів.
Катастрофа літака МАУ (8 січня)
2020 рік для України розпочався зі страшної трагедії – 8 січня стало відомо, що неподалік від іранського Тегерану розбився літак Boeing 737, який належав компанії Міжнародні авіалінії України.
Це була перша аварія літака української компанії. На борту перебувало 176 громадян з різних країн (зокрема 11 українців), внаслідок аварії ніхто не вижив.
Протягом перших днів Іран спростовував версії експертів щодо можливого збиття пасажирського авіалайнера. Однак вже 11 січня Генштаб Збройних сил країни підтвердив цю інформацію. Причиною катастрофи стала помилка військових.
Нині чорні скриньки з літака МАУ розшифрували, однак розслідування усіх обставин катастрофи триває.
Хоча Іран й обіцяв виплатити компенсації сім’ям загиблих, цього й досі не зробили. А нещодавно з проекту бюджету країни вилучили видатки на відповідне відшкодування.
Оголошення пандемії коронавірусу (11 березня)
Найбільшою катастрофою для людства та України цього року став коронавірус Covid-19, а точніше його поширення країнами. Вперше про нову хворобу стало відомо наприкінці 2019 року, але тоді на неї мало хто звертав увагу.
Жодна країна світу не була готова до спалахів інфекції, особливо ті держави, які розташовані далеко від Китаю. Всесвітня організація охорони здоров’я 11 березня оголосила, що поширення Covid-19 є пандемією.
Того ж місяця з новим захворюванням познайомилася і Україна, швидко запровадивши жорсткий карантин, який мав зупинити поширення інфекції. Маски, соціальна дистанція та антисептики стали нормою для нашої держави та всього світу.
У грудні кількість випадків Covid-19 в Україні перетнуло позначку в 1 млн. Жертвами захворювання стали вже більше 17 тис. пацієнтів. У світі виявлено більше 78 млн випадків коронавірусу, більше 1,7 млн з них – летальні.
Та нині у світі починають перші вакцинації проти коронавірусу. Тому є надія, що до середини наступного року пандемію вдасться взяти під контроль.
Лісові пожежі у Чорнобильській зоні (квітень)
4 квітня на території Чорнобильської зони відчуження розпочалися лісові пожежі, масштаб яких всього за день сягнув 100 га.
Загасити їх змогли лише за 10 діб, оскільки часто осередки загоряння знаходилися у важкодоступних місцях. Крім того, додав проблем і вітер, який часто змінював свій напрямок.
16 квітня залишалося лише кілька осередків тління пожежі, однак через сильний вітер вогонь спалахнув з новою силою. Загалом знадобилося близько місяця для того, щоб повністю загасити полум’я.
Невдовзі після початку пожежі правоохоронці затримали 27-річного жителя села Рагівка, який заради забави підпалив траву та сміття у трьох місцях. Однак вогонь швидко перекинувся далі, після чого чоловік вже не зміг його загасити.
Незабаром затримали ще кількох чоловіків, яких також підозрювали у спаленні сміття.
Вбивство Джорджа Флойда (25 травня)
25 травня у США під час затримання правоохоронцями помер афроамериканець Джордж Флойд. Поліцейський Девід Шовін притискав чоловіка до землі, ставши коліном на шию.
Флойд неодноразово повторював, що не може дихати, однак Шовін не реагував на скарги і тримав коліно на його шиї навіть після значного погіршення стану чоловіка.
Медикам, які прибули на місце події, не вдалося врятувати життя затриманого. Згодом розтин показав, що дії поліцейського призвели до смерті Флойда. Проти чотирьох учасників затримання порушили кримінальні справи.
Також через смерть Флойда у США почалися масові протести, які переросли в рух Black Lives Matter. Його підтримали у багатьох країнах світу, привернувши увагу до проблем расизму та поліцейського насилля.
Вибухи у порту Бейрута (4 серпня)
На початку серпня у ліванському місті Бейрут сталося два надпотужні вибухи. Другий був настільки сильним, що зруйнував припортову інфраструктуру. Руйнівну силу відчули на собі всі жителі в радіусі 10 км. Сила вибуху становила приблизно 2 кілотонни, що вдесятеро менше від потужності ядерної бомби, яку скинули на Хіросіму.
Катастрофу спричинило необережне поводження поблизу аміачної селітри (нітрат амонію), яку часто використовують як добриво або компонент вибухівки. Приблизно 2,7 тис. тонн нітрату амонію зберігалися у порту шість років, без дотримання необхідних заходів безпеки. Вибух стався під час проведення поблизу зварювальних робіт.
Внаслідок події загинули щонайменше 220 людей, 6 тис. були поранені. Близько 300 тис. громадян втратили свої домівки, через що коронавірусна криза у Лівані лише посилилася.
Вибори і протести у Білорусі (9 серпня)
На початку серпня у Білорусі відбулися президентські вибори, на яких перемогу нібито здобув Олександр Лукашенко, який вже більше 20 років керує країною.
Народ підозрював, що влада вдалася до фальсифікації, тому почалися масові протести, на яких правоохоронці показали своє справжнє обличчя. Мережею ширилися сотні відео, на яких спецпризначенці били та “пакували” навіть мирних учасників акції.
Більшість країн світу й досі не визнають Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Можна сказати, що до них приєдналася і Україна.
– Україна ніколи не втручалася у внутрішні справи Білорусі і завжди підтримуватиме білоруський народ. З огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня “інавгурація” О. Лукашенка не означає визнання його легітимним главою Білоруської держави, – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Хоча протестна активність дещо згасла, люди намагаються вибороти для себе чесні вибори, а країни тиснуть на керівництво Білорусі санкціями.
Отруєння Навального (20 серпня)
А в Росії й надалі “експериментують” з отруєнням відомих осіб. Цього разу жертвою став відомий опозиціонер Олексій Навальний – 20 серпня на борту літака йому стало зле, довелося здійснити екстрене приземлення.
Навального одразу госпіталізували, надали йому невідкладну допомогу та ввели в штучну кому. Російські лікарі нібито одразу ж почали перевіряти наявність отруйних речовин в організмі опозиціонера, однак нічого не знайшли. За кілька днів пацієнта відправили в німецьку клініку Шаріте, де він лікувався до 22 вересня.
Водночас Німеччина заявила, щов організмі Навального виявили отруту з групи Новачок, яку часто використовували в РФ. Цю інформацію підтвердили і в Організації із заборони хімічної зброї, однак додали, що це новий тип хімікату, який ще не внесли до списку заборонених речовин.
Російська влада спростовує можливу причетність до отруєння і взагалі каже, що погіршення здоров’я Навального не пов’язане зі спробою його вбивства. Тому й не відкривають справу. Водночас опозиціонер опублікував розслідування, в якому називає імена всіх причетних до його отруєння.
А нещодавно Навальний навіть подзвонив одному з підозрюваних у своєму отруєнні і дізнався подробиці спецоперації.
Падіння літака під Чугуєвом (25 вересня)
Жахлива трагедія для України відбулася у вересні. Літак Ан-26Ш з курсантами Харківського національного університету повітряних сил ім. Кожедуба та офіцерами розбився, здійснюючи посадку на аеродромі.
Внаслідок катастрофи загинули 26 членів екіпажу, один курсант дивом вижив.
Попередньо повідомляли про те, що катастрофа сталася через проблеми з лівим двигуном літака, які побачив екіпаж і намагався повернутися на аеродром.
За фактом падіння літака розпочали розслідування. Урядова комісія дійшла висновку, що аварія сталася через:
- недостатню підготовку до надзвичайних ситуацій;
- відсутність контролю за організацією польотів керівництвом Харківського національного університету повітряних сил;
- порушення планової таблиці польотів;
- злети конвеєром;
- системні порушення правил польотів у ВНЗ;
- відмова системи управління двигуна.
Початок Другої карабаської війни (27 вересня)
У вересні війна за Нагірний Карабах спалахнула з новою силою. Азербайджан та Вірменія з різницею у кілька годин повідомили про те, що інша сторона почала військові дії.
Незабаром Азербайджан почав наступ. Наприкінці дня держава запровадила воєнний стан і комендантську годину, а 28 вересня в країні оголосили про часткову мобілізацію населення.
З перших днів найближчі сусіди, зокрема РФ і Туреччина, закликали сторони припинити конфлікт. Та війна за Нагірний Карабах тривала 44 дні, поки не набула чинності угода про перемир’я з 10 листопада.
Результатом конфлікту є повернення Азербайджаном значної частини територій, які опинилися під контролем Вірменії під час Першої карабаської війни. Про втрати сторін достеменно невідомо.
Землетрус в Егейському морі (30 жовтня)
Наприкінці жовтня в Егейському морі стався землетрус магнітудою 7.0 балів, який спричинив значні руйнування у Туреччині і Греції.
Через підземні поштовхи також сталося невелике цунамі. Найбільше постраждали турецька провінція Ізмір та грецький острів Самос. Кілька будинків у Туреччині зруйнувало повністю, ще близько 10 зазнали значних руйнувань.
Більше 100 людей загинули внаслідок природного катаклізму, більше 1 тис. було поранено. Багато людей опинилися під завалами будинків, і для їх якнайшвидшого звільнення влада Туреччини і Греції домовилися про проведення спільних рятувальних робіт.
Турецькі правоохоронці також розслідують обставини обвалення будинків. Низку осіб підозрюють у порушенні правил будівництва.
Збільшення кількості терактів
У 2020 році відбулося багато терактів, зокрема і в Україні.
Захоплення автобусу із заручниками
21 липня у ЛуцькуМаксим Кривош захопив автобус з 13 пасажирами та забарикадувався у ньому.
Чоловік вимагав, щоб перші особи держави розмістили у соціальних мережах відеозвернення, в якому називають себе “терористами в законі”, а президент Володимир Зеленський рекомендував усім подивитися фільм Земляни 2005 року.
Після тривалих переговорів глава держави записав звернення з рекомендацією подивитися зазначену стрічку. Тоді Кривош відпустив всіх заручників та здався. Згодом Зеленський видалив звернення, в якому виконав вимогу терориста.
Терорист з Полтави
Незабаром у Полтаві Роман Скрипник захопив заручника та погрожував його підірвати, якщо йому не нададуть авто. Згодом він втік, після тижня переховування його знайшли правоохоронці.
Та Скрипника застрелили, оскільки він знову намагався взяти заручника.
Скандал у Кагарлику
А у місті Кагарлик суспільний резонанс спричинили дії поліцейських, які знущалися над жінкою у поліцейському відділку, били її, а потім кілька разів зґвалтували.
Весь особовий склад відповідної установи вивели зі штату, щоб провести переатестацію кожного поліцейського. За кілька тижнів після події штат правоохоронців в Кагарлику значно скоротили.
Багатьох поліцейських притягнули до дисциплінарної відповідальності, а справу проти двох правоохоронців, які брали участь у зґвалтуванні жінки, передали до суду.
Вбивство за карикатуру
І в Україні ще не найгірші історії. Наприклад, у Франції вбили 47-річного вчителя, який показував учням карикатури на пророка Мухаммеда з сатиричного журналу Charlie Hebdo.
За даними поліції та очевидців, 18-річний юнак напав на вчителя поблизу середньої школи міста Конфлан-Сент-Онорін та відрізав йому голову великим ножем. Згодом його застрелили правоохоронці, оскільки він не здався їм на вимогу і почав погрожувати зброєю.
Це не перший теракт за рік, пов’язаний з карикатурами Charlie Hebdo.
Світова фінансова криза
Пандемія коронавірусу підштовхнула світ до нової фінансової кризи, яка стала гіршою навіть за Велику депресію. Економісти вже багато років казали про те, що світу не уникнути нового економічного занепаду.
Поширення Covid-19 стало лише каталізатором того, що назрівало багато років. Станом на жовтень, збитки світової економіки впродовж п’яти років можуть становити близько $28 трлн (згідно з прогнозом МВФ).
Вже наприкінці квітня більше 80 країн світу звернулися до Міжнародного валютного фонду за фінансовою допомогою, аби уникнути дефолту.
У більшості країн очікується зниження ВВП. В європейській зоні воно буде приблизно 7-8%. В Україні падіння економіки – в межах 7,2%. Загалом ніхто не може сказати напевне, скільки світ відчуватиме наслідки кризи.
Екологічні катастрофи
Додалися до низки негараздів у 2020 році і екологічні катастрофи. І масштаби подекуди неприємно вражають.
Паливо в Норильську
Мабуть, одна з найбільших екокатастроф цього року сталася в районі російського Норильська, де з баку на ТЕЦ-3 витекло близько 21 тис. тонн дизельного палива.
Частина палива потрапила в ґрунт (близько 25%), а інше – в річку Далдикан. В окремих пробах кількість забруднювальних речовин перевищила допустиму норму в десятки тисяч разів.
На відновлення природного середовища у цьому регіоні може знадобитися від п’яти до десяти років.
Забруднення повітря
Україна також сильно постраждала від екологічного забруднення, але іншого характеру. За рік Київ неодноразово потрапляв у список міст з найбруднішим повітрям.
За даними порталу Iqair, індекс забруднення повітря у столиці України часто становив близько 150 за норми 50.
Пов’язано це з тим, що українці звикли спалювати сміття, суху траву тощо без спеціального дозволу. І через напрямок вітру смог може віднести у великі міста, де він концентрується.
Масштабна посуха
Також проблемою для нашої держави стала посуха, через яку постраждав врожай.
Особливо це стосувалося врожаю зернових, якого у вересні очікували приблизно на 7 млн тонн менше, аніж минулого року, що має негативно вплинути і на валютну виручку від аграрної галузі.
Звичайно, повну картину можна буде побачити лише на початку наступного року, але попередні прогнози уряду не тішать.
Смерті відомих осіб
Звичайно, смерті видатних людей є нормальним явищем для будь-якого року, однак пандемія коронавірусу у 2020-му значно погіршила ситуацію.
Мабуть, для світу найбільшою втратою став американський баскетболіст Кобі Браянт, який загинув 26 січня. Його гелікоптер розбився за 30 хвилин після злету.
Крім нього на борту знаходилися ще вісім осіб, серед яких була і 13-річна донька Браянта.
Для України ж найбільшою втратою можна назвати науковця Бориса Патона, який помер у 101 рік. Він написав більше тисячі публікацій, за його іменем закріплено близько 400 винаходів.
Це була людина, яка зробила неоціненний внесок у розвиток української науки.
Також у 2020 році у вічність відійшли:
- Дієго Марадона;
- Армен Джигарханян;
- Ірина Бекешкіна;
- Ігор Скочиляс;
- Олександр Пономарів;
- Геннадій Кернес;
- Крістофер Толкін;
- Ірфан Кхан;
- Чедвік Боузмен;
- Михайло Жванецький;
- Роман Віктюк;
- Шон Коннері;
- Кірк Дуглас;
- Кім Кі Дук.
Яким би важким не здавався рік, потрібно дивитися у майбутнє з позитивом. Так, за один рік все не покращиться, але якщо ми вчитимемось на помилках минулого, то зможемо уникнути їх.
І надалі кількість катастрофічних подій лише зменшуватиметься.