Встигнути до відкликання. Посол України в Норвегії придбав автомобіль
Встигнути до відкликання. Посол України в Норвегії придбав автомобіль

Встигнути до відкликання. Посол України в Норвегії придбав автомобіль

Встигнути до відкликання.

Посол України в Норвегії придбав автомобіль.

24/06/2020 - 15:50.

Встигнути до відкликання. Посол України в Норвегії придбав автомобіль - Фото 1.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Норвегія Вячеслав Яцюк вирішив придбати рухоме майно у нордичній країні.

Про це стало відомо із суттєвих змін у декларації дипломата.

22 червня Яцюк задекларував видатки – авансовий платіж на рухоме майно у розмірі 278 тисяч гривень.

Встигнути до відкликання. Посол України в Норвегії придбав автомобіль - Фото 2

Вочевидь, дипломат вирішив придбати у Норвегії автомобіль.

І в цьому немає нічого дивного, Яцюк може собі дозволити таку покупку.

Та річ у тім, що термін довготермінового відрядження дипломата вже добіг кінця.

У щорічній декларації Яцюка зазначено, що він не має власного рухомого майна.

Весь час перебування на посаді посла у Норвегії він, вочевидь, користувався службовим автотранспортом.

Тоді виникає питання, яка необхідність виникла у придбанні приватного авто у Норвегії саме зараз, перед його відкликанням з країни? Чи дипломат має намір перегнати авто в Україну? А можливо, йому відомо про те, що строк його повноважень буде продовжено?.

Яцюк був призначений указом президента Петра Порошенка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Норвегія 18 червня 2016 року.

Згідно зі статтею 18 про “Довготермінове відрядження” Закону України “Про дипломатичну службу”, “строк довготермінового відрядження працівників дипломатичної служби, як правило, становить до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною безпековою ситуацією і до трьох років – у державах з важкими кліматичними умовами або складною безпековою ситуацією”.

Тож строк перебування на посаді посла у Норвегії Яцюка (чотири роки, – ред.) спливає цього місяця.

Електронна декларація Вячеслава Яцюка – досить скромна.

Остання щорічна за 2019 рік подана 15 лютого цього року, після чого дипломат чотири рази вносив суттєві зміни до документа, декларуючи лише зарплату та компенсаційні виплати, що виплачуються працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Отже, Яцюк з дружиною, сином і донькою в рівних частках володіють квартирою у Києві на майже сто “квадратів”, дружина Яцюка Олена Білоус має ще одну квартиру у столиці на 46 кв.

м., Яцюк своєю чергою володіє двома земельними ділянками на 1188 та 1200 кв.

у Києво-Святошинському районі Київської області.

З доходів за минулий рік Яцюк вказав 369 960 грн.

зарплати у МЗС, 1 966 592 грн.

компенсаційних виплат та 1 295 грн.

щорічної одноразової виплати як учаснику бойових дій (в Афганістані, – ред.).

На банківському рахунку Яцюк тримає 50 тисяч норвезьких крон (приблизно 140 тисяч гривень, – ред.).

Яцюк відзначився за часів президентства Віктора Януковича.

Він був третьою людиною у міністерстві після Кожари та його “сірого кардинала” Руслана Демченка.

Дипломат ставив свій підпис на найбільш скандальних директивах для посольств України.

За даними редактора “Європейської правди” Сергія Сидренко, кар’єрою Яцюк завдячує екс-керівнику зовнішньополітичного напрямку в АП часів Кучми Анатолію Орлу, який не приховує зв’язків з Росією.

У ньому влада через українських дипломатів за кордоном намагалася нав’язати міжнародним партнерам думку про те, що мирні демонстранти поводяться агресивно, провокуючи тим самим органи правопорядку до застосування сили.

Яцюк був дуже близький до групи “Леоніда Кожари – Анатолія Орла”, яка у своїй діяльності орієнтувалася на просування російських інтересів в Україні та на міжнародній арені.

Крім того, Яцюк також впливав на рішення кадрових питань в українському МЗС.

Зокрема, він міг бути одним з ініціаторів звільнення Генерального консула України в Стамбулі Богдана Яременка за його критичні висловлювання на адресу “Беркута”, який жорстоко побив українських студентів на майдані Незалежності в Києві.

Сидоренко зі слів іншого дипломата Олега Волошина (перший секретар посольства у той період) пише, що Яцюк встиг кілька разів “відзначитися” в негативному сенсі під час роботи у посольстві Росії.

Одного разу “він їхав по Москві п’яний, його зупинили даішники.

Так він нахамив їм, кинув машину та просто пішов.

А даішники не ризикнули затримати – все-таки заступник посла”.

Іншим разом, як зазначає Волошин, В’ячеслав Яцюк “на прийомі з військовими аташе інших країн нахамив їм під час тосту.

Сказав: “Я хочу підняти тост за генералів, які є людьми недалекими”.

По суті, назвав їх дурнями”.

Вячеслав Яцюк закінчив з відзнакою Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Володіє англійською, російською та французькою мовами.

Одружений, має сина та дочку.

У 1987—1989 рр.

проходив строкову військову службу у складі повітрянодесантних військ, брав участь у бойових діях в Афганістані.

У 1995—1997 рр.

— аташе, третій секретар відділу політичних питань Управління міжнародних організацій, МЗС України.

У 1997—2000 рр.

— третій секретар, другий секретар, перший секретар Постійного представництва України при ООН.

З 1997 по 1998 — радник з політичних питань Голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

У 2000—2001 рр.

— альтернативний представник України в Раді Безпеки ООН.

У 2000—2005 рр.

— головний консультант, заступник керівника управління, керівник управління, заступник керівника Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України.

Протягом цього періоду був членом низки міжурядових структур, у тому числі Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом, Українсько-Американського комітету з питань зовнішньої політики, Українсько-Британського консультативного механізму та інших.

У 2005—2009 рр.

— радник, радник-посланник Посольства України у Великій Британії.

У 2009—2012 рр.

— радник-посланник Посольства України в Російській Федерації.

У 2012—2014 рр.

— директор Політичного департаменту МЗС України.

У 2012—2013 рр.

— керівник Робочої групи МЗС України із забезпечення підготовки та здійснення головування України в ОБСЄ у 2013 році, заступник керівника Робочої групи МЗС України з підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

У 2013 р.

— секретар Організаційного комітету з підготовки та проведення 5-6 грудня 2013 р.

у м.

Києві Міністерського засідання ОБСЄ.

18 червня 2016 року призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Норвегія.

Звільнений зі скандалом екс-голова АРМА зосередився на махінаціях у деклараціях.

Теги за темою
посол
Джерело матеріала
loader
loader