Із пекла врятуватися зміг лише один 43-річний Вадим Федюнін. Саме він й подзвонив у поліцію. Як саме вдалося йому вціліти, поки невідомо.
У ніч на 22 травня Анатолій Захаренко приймав у себе на озері старих знайомих. Вночі він їх убив. Обставини злочину говорять про те, що стрілянина у Житомирській області сталась на фоні вживання алкоголю. Що сталось насправді, розбирались журналісти 24 каналу.
Версія дружини вбивці
Журналістам вдалося поспілкуватися з дружиною Анатолія Захаренко. Вона розповіла наступне.
Затриманий мій чоловік. Все це відбулося на березі ставка. Там, де випивається горілка, – завжди конфлікт. Мій чоловік – людина запальна. Він вже визнав свою провину. Чоловік встиг мені сказати, що конфлікт розгорівся через слова його приятелів про те, що вони воювали, а він своїх дітей не пустив в армію,
– прокоментувала ситуацію Ольга, передає Сьогодні.
В цю версію не вірять в МВС. Заступник міністра Антон Геращенко у коментарі для сайту 24 каналу наголосив на тому, що якби стався подібний конфлікт, то хіба б Захаренко вбив би аж сім чоловік.
Виходить, що конфлікт стався раніше, коли ще ніхто не спав й зловмисник вирішив покарати тих, хто образив його родину. Дочекався поки більшість посне й холоднокровно розправився з усіма по черзі.
Така розправа скоріш за все свідчить про те, що вбивця чітко усвідомлював власні дії, це аж ніяк не схоже на те, що запальний орендар ставку схопився за рушницю й у стані афекту вбив сім чоловіків.
Версія про ідеологічні розбіжності
Військові товариші загиблих на Житомирщині бійців вважають, що власник ставку вбив їх через те, що він є прихильником Росії.
Ті, хто знав АТОшників говорять про те, що це були справжні бійці. Зокрема на сторінці бригади швидкого реагування Національної гвардії України у Facebook позитивно відгукуються про одного з загиблих – сержанта Віталія Вульчина.
"Він тільки-но повернувся з фронту, де вісім місяців обороняв нашу країну від маріонеточних бойовиків та кадрових військових сусідньої східної країни", – йдеться у повідомлені.
А боєць Нацгвардії за псевдонімом Харитін Старський взагалі відверто звинувачує Анатолія Захаренка у холоднокровному вбивстві українських військових через те, що вбивця за переконаннями є російською людиною.
За моєю особистою інформацією, вбивцею нашого нацгвардійця є виходець з РФ і любитель ватного міра. Ймовірно, у росіянина виник конфлікт з військовими. Скоріше всього, і це лише моя версія, вбивця дочекався, поки хлопці вляжуться спати й застрелив їх уві сні,
– пише Харитін Старський.
Отже, що сталось біля ставку у ніч на 22 травня знає лише вбивця.
Анатолія Захаренка арештували. Йому загрожує довічне ув'язнення. Можливо, він сам й розповість суду й слідству про мотиви свого злочину. Тож незабаром може з’явитися логічне пояснення цього вбивства.
Що відомо про вбивцю?Професійний мисливець. Йому 58 років й у 2015 році притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил зберігання мисливської зброї.
Масове вбивство на Житомирщині: хронологія
Старі товариші по службі в АТО поїхали порибалити та відпочити. Обрали для цього знайоме їм місце біля ставка, де є риба. Їх там зустрів господар, який орендує це водоймище. Він також долучився до компанії.
Про те, що ці люди були знайомі й вже не вперше проводили час подібним чином, розповіла дружина Захаренка, передають Сьогодні.
Чоловіки вживали алкоголь, про це свідчать фотографії з місця злочину. Як прийшла глибока ніч, більшість з відпочиваючих пішли спати в сарайчик й біля нього. На березі лишився Захаренко та двоє чоловіків.
Так виглядає стіл зранку після вбивства / Фото Facebook Антона Геращенка
Чи стався між ними конфлікт наразі невідомо, але це припускають. Захаренко дістав рушницю й вбив обох, а потім пішов розібратися з рештою. Судячи зі знімків, які були оприлюднені в мережі, вбивця стріляв у людей, які спали.
У поліцію подзвонив 43-річний Вадим Федюнін. Є версія, що його відпустив Захаренко, після того, як Вадим благав його не вбивати. Можливо, йому вдалося просто втекти.
Цікаво, що всі, кого було вбито, мали відношення до АТО – військовослужбовці та волонтер.
Йдеться про бійців батальйону імені Кульчицького Владислава Мамаченка та Андрія Москальця (на прізвисько "Мальок"/"Бородатий"), приписаного до гостомельської військової частини №3018 НГУ Віталія Вульчина, двох воїнів із позивними "Фін" та "Скандер" (він же "Український татарин"), а також київського волонтера Романа Ханенка "Гець") та працівника Київського Національного авіаційного університету Олександра Білоуса.