Тарас Шевченко: факти про митця, яких більшість не знає

Рекордна кількість пам'ятників.

1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю.

Це друге місце за кількістю пам'ятників одній особі.

Найбільше на Землі, вважають дослідники, існує монументів Ісусу Христу.

Щоправда, є версія, за якою другим за кількістю пам'ятників вважають Володимира Леніна.

Але останнім часом, принаймні, в Україні їхня кількість значно зменшилася.

Більшість монументів Шевченку розташовані на території України — 1256, зате майже півтори сотні розмістились у 35 країнах.

Пам'ятник Шевченку у Вашингтоні.

Мікромініатюрний "Кобзар".

Мініатюрна книга, вгорі для порівняння – макове зерня.

Збільшено в 700 разів.

Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра.

Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги.

Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска.

Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Шевченко прикрашає придністровські гроші.

У 1995 році на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки була введена банкнота у 50 тисяч рублів.

На лицьовій стороні – портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на звороті – пам’ятник Тарасу Шевченку перед будівлею університету в Тирасполі.

У 2002 році ці гроші надрукували з новим дизайном.

Так на банкноті у 50 рублів з'явився портрет Тараса Шевченка.

Купюра була зеленого кольору.

Тому ”зеленими” придністровці називали не долари, а гроші з Шевченком.

Остаточний сіро-зелений дизайн купюр з Кобзарем затвердили 2007 року.

Шевченко є на Меркурії.

У 1973-1975 роках автоматична станція "Марінер-10" тричі пролітала поблизу Меркурія і вперше провела його фотографування з близької відстані.

Було виявлено, що поверхню планети покривають кратери різних розмірів.

За правилами Міжнародного астрономічного союзу їх назвали в честь художників, музикантів, письменників і поетів.

Таким чином один із 300 кратерів Меркурія отримав ім'я нашого Тараса Григоровича.

Діаметр кратера Шевченко – 137 кілометрів.

180 населених пунктів.

У 1964 році, коли відзначався 150-річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім'я Шевченка.

Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

У Казахстані його ім’я носить Форт-Шевченка, з 1964 по 1991 роки місто Актау мало назву Шевченко.

Також назву Шевченко носять 3 села, 4 селища і 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село у Рибницькому районі Придністров'я.

Крім того, на честь Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина висотою 4 200 м на північному схилі Великого Кавказу, в Боковому хребті.

Це ім'я дали їй українські альпіністи, які вперше зійшли на цю вершину Кавказу у 1939 році.

Пік Шевченка.

Твори Шевченка перекладені на мову есперанто.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу.

Серед них — японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто.

Найбільше перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.

Ще декілька цікавих фактів і версій з досліджень життя митця.

Шевченко був модником.

Образ Шевченка часто малюють у вигляді такого собі вусатого чолов’яги у шапці і свиті.

Дослідники біографії митця не погоджуються з таким однобоким трактуванням його постаті.

Так, Шевченко був у душі демократ, і не любив надмірної пишності.

Втім, під час життя у Петербурзі, коли він став модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, Шевченко одягався досить модно.

Зокрема, у своєму щоденнику він написав про особливе задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша, який тоді коштував 100 карбованців.

(Для порівняння – працюючи в археологічній комісій Шевченко заробляв 150 карбованців на рік).

Тарас Григорович планував одруження.

Про особу 20-річної наймички Ликери Полусмакової, в яку закохався Шевченко на 46 році життя, відомо з біографії поета.

Втім, ця дівчина не тільки полонила серце митця, він збирався з нею одружитися.

Готувався до весілля, купував посаг, найняв для грубуватої Ликери вчителя, аби "зліпити" з неї дівчину-мрію.

Але не судилося.

Серед причин розриву називають кілька версій.

Перша — що Шевченко застав дівчину в обіймах того-таки вчителя.

Інша – що сама Ликера не схотіла їхати з Шевченком до Петербургу, а воліла залишитися у звичній для себе обстановці.

Найімовірніше, вважають дослідники, що Кобзар таки зрозумів, що була Ликера жадібною, грубою, неохайною, і погодилась на шлюб з Шевченком тільки з корисливою метою.

У Шевченка міг бути син.

Кобзар мав дружні стосунки з українським вченим Михайлом Максимовичем.

Під час відвідин його у Москві познайомився з молодою дружиною Михайла – Марією.

Жінка обіцяла посприяти у пошуках нареченої для поета.

Між ними зав’язалися теплі стосунки, вони багато листувалися.

А деякі дослідники припускають, що Тарас Григорович навіть дуже зблизився з Марією Максимович, бо через дев’ять місяців після відвідин поета у неї народився син.

До цього дітей у Максимовичів не було.

Втім, інші дослідники наполягають, що Шевченко ніколи б не переступив цієї межі, адже був вірним другом.