В Україні розгорівся черговий скандал – цього разу навколо кредитування військовослужбовців.
Перепалки розпочалися між Міноборони і Нацбанком з усних перепалок чиновників, а завершився офіційним листом №220 / 424 міністра оборони Андрія Загороднюка на адресу голови НБУ Якова Смолія з вимогою вплинути на банки, які порушують закон “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це пише “Страна“.
Loading...
Йдеться про п.
15 ст.
14 закону, згідно з якою кредитори не мають права нараховувати по кредитах військовослужбовців відсотки, пені та штрафи від моменту їх призову і до завершення так званого “особливого періоду”.
У Міноборони нагадали, що відправною точкою тут є 17 березня 2014 року, коли президент підписав указ “Про часткову мобілізацію” і особливий період діє до цього часу.
На банкірів не вперше скаржаться за невиконання даного закону.
Позичальникам-військовим незважаючи ні на що продовжують нараховувати відсотки по кредитах, а також штрафи з пенями.
Закон не передбачає відповідальності щодо кредиторів, і ті його відкрито порушують.
“Спочатку закон ще більш-менш виконували.
Відразу після прийняття і в розпал військових дій, а тепер повсюдно порушують.
Банкірів цікавлять тільки їхні заробітки і більше нічого, а Нацбанк за ними не стежить, як слід.
Ми стикаємося з тотальною безкарністю, яку покриває НБУ.
Банки продовжують нараховувати відсотки по кредитах, а потім і штрафні санкції, а коли людина їх не платить – звертаються до судів.
Фінансисти, звичайно ж, не повідомляють, що вимагають стягнути кредити з величезними штрафами з українців, які захищають батьківщину”, – розповів старший партнер адвокатської компанії” Кравець і партнери “Ростислав Кравець.
Нерідко позичальники дізнаються про те, що їм нарахували величезні відсотки і штрафи саме, коли починається примусове списання заборгованості із зарплатних карт.
Судовий виконавець стягує заборгованість автоматично, нікого не попереджаючи.
Військовослужбовець лише бачить смс-повідомлення про списання грошей.
Юристи та фінансисти говорять, що ПП з кредитами зазвичай виникає в двох випадках:.
Коли банк знає, що має справу з військовослужбовцям-позичальником, і просто не хоче виконувати закон.
У розрахунку на те, що у людини не буде часу і бажання з ним сперечатися, і він просто заплатить.
Прибуток ставиться вище за все.
Коли банк насправді не знає, що людина стала військовослужбовцям, що його призвали.
Фінансистів не повідомили, а вони самі не спромоглися передзвонити клієнтові, коли той перестав з незрозумілої причини платити по наданій позиці.
Вони налаштовані заробити на піні і штрафи, і чекають свого “зоряного часу”.
“До речі, у другому випадку фінансова частина Міноборони могла б інформувати банки про те, що людина пішла на військову службу.
Після того, як опитала його і оформила контракт.
Якщо сама людина не зробив цього.
Можливо тоді закон краще виконували”, – припустив фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
Більшої дисципліни в частині виконання закону можна було б домогтися, і якби контроль взяв на себе Національний банк.
Як він це зробив для законодавства в частині фінансового моніторингу.
НБУ вимагає від банків чіткого виявлення публічних осіб, і нещадно штрафує ті банки, що не роблять цього або роблять недостатньо якісно.
Вистачило буквально 1-2 штрафів на адресу банків, які не виявили всіх своїх військовослужбовців і нарахували по їх кредитах відсотки зі штрафами, і підрозділи фінмоніторингу стали б блискуче виконувати це завдання.
А може і придумали, як її максимально автоматизувати.
Міноборони планує цілий комплекс заходів із запровадження електронного документообігу: оформлення компенсацій за оренду житла, онлайн-чергу на квартири, а також використання електронних рапортів.