Роботодавець зможе розірвати угоду в односторонньому порядку – Милованов пояснив, що дає законопроєкт "Про працю"

Проєкт закону "Про працю" надає можливість роботодавцям звільняти працівників за своєю ініціативою, але причиною такого рішення можуть бути виключно підстави, прописані у трудовому договорі.

Міністр зауважує, що не йде мова, що це має відбутися без пояснення причин.

"Причинами для звільнення за ініціативою роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписує працівник і роботодавець під час оформлення трудових відносин.

Жодних вигадок і маніпуляцій в процесі роботи", – написав Милованов.

Він зазначив, що у чинному Трудовому кодексі причини для звільнення "за бажанням роботодавця настільки об’ємні, що будь-які його забаганки легко підлаштувати хоча б під одну з них".

"За яких підстав роботодавець сьогодні може звільнити працівника (ст.

40 КзпП)? Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку можуть бути розірвані роботодавцем у випадках: реорганізації; невідповідності працівника займаній посаді або покладених на нього обов’язків, або недостатньої кваліфікації; систематичного невиконання працівником без поважних причин, покладених на нього обов’язків.

Загалом 10 причин", – відзначив міністр.

Водночас, вихідна допомога у розмірі окладу видається у виняткових випадках, зауважив Милованов.

"У законопроєкті "Про працю" пропонуємо зробити матеріальну компенсацію обов’язковою, а також заборонити фіктивні перетворення підприємств задля скорочення штату", – наголосив міністр.

Про рішення розірвати трудовий договір роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк не менше ніж 15 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців, не менше ніж 30 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців, не менше ніж за 60 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п’ять років, не менше ніж за 90 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.

За домовленістю сторін строки попередження про звільнення можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.

Також, відповідно до проєкту закону, роботодавець має право без згоди працівника замість попередження виплатити грошову компенсацію не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.

Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом міністрів.

У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору, він розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.

У разі небажання працівника підписувати згоду на розірвання трудового договору, спори вирішуються у порядку встановленому для індивідуальних трудових спорів.