ТОП-5 містичних речей Палацу Розділ, або де шукати натхнення та вдачу
ТОП-5 містичних речей Палацу Розділ, або де шукати натхнення та вдачу

ТОП-5 містичних речей Палацу Розділ, або де шукати натхнення та вдачу

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото 1939 року
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото 1939 року

Палац Розділ неймовірне місце, де поєдналась цікава історія господарів маєтку, самого міста та людей, які проживали в цей місцевості. Однак, іноді траплялись дивовижні та, можна сказати, містичні речі, які також були пов’язані з Палацом. 

Пропоную декілька невеликих історій, які відбувалися на теренах Розділля.

«Дракон багатства»

На фасаді будівлі Палацу з центрального входу знаходилась доволі незвичайна архітектурна деталь – водотік у форми голови дракону, з пащі якого під час дощу витікала вода. Такі вироби не притаманні місцевій галицькій архітектурі та зустрічались дуже рідко і їх створювали пізніше, чим було в часи графа Кароля Лянцкоронського. Тож з драконами у графа, можна припустити, були особливі, так би мовити, стосунки.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото початку ХХ століття
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото початку ХХ століття

В його колекції була картина Паоло Учелло «Святий Георгій, який бореться з драконом», близька 1470-го року. Цей твір був куплений Лянцкоронським перед 1890-ми роками. В 1952 році картина була закуплена до Національної галереї в Лондоні. Тож зображення містичного звіря було знайомо графу.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото початку ХХ століття
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото початку ХХ століття

Але з приводу водостіка-дракона є легенда, що Лянцкоронський привіз цю знахідку з подорожі зі Сходу, бо в той час хотів мати багатство та велику родину. Одного разу, нібито Кароль, побажав нескінченного щастя та здійснення своїх мрій.

Люди кажуть, що дійсно, поки на фасаді був це «дракон» він дарував спокій та злагоду. Й легенди кажуть, що коли раптово «дракон» зник з Палацу – все змінилося. Врешті решт вже в 1939 році після окупації Галичині радянськими військами Палац був вдруге пограбований та вся краса його поступово зникала.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото початку ХХ століття
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото початку ХХ століття

Ми не можемо, звісно, достеменно казати, що міф про дракона підтверджений, але містична частка в цій екзотичній прикрасі Палацу все ж залишається.

Підземні ходи з Палацу

Наша дослідницька команда знайшла підземні ходи, призначення яких до кінця поки не зрозуміло. Ці ходи ведуть майже до всіх історичних будівель Роздолу. З цього приводу будуть ще наукові експертні висновки, але за міфічну теорію можна сказати, що цими ходами користувалися деякі власники Палацу, щоб виходити з будівлі непоміченими.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото початку ХХ століття
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі. Фото початку ХХ століття

Можливо від потенційних ворогів, можливо від ревнивого чоловіка або дружини. А ще може – щоб виконувати якийсь дивний, старовинний ритуал. Ці підземні ходи дійсно загадкове та містичне місце, які колись будуть відкрити для відвідування.

Гора Кохання та Гора Розлуки

Вже багато років в Розділі, неподалік від Палацу існують два таємничих місця. Легенди кажуть, що відомий серцеїд Міхал-Флоріан Жевуський так любив жінок, що просив у небес сил, щоб продовжувати займатися коханням довгі роки. Для цього він вибрав місце, куди приходив перед кожною своєю любовною пригодою.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі, березень 2021 р.
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі, березень 2021 р.

Й згодом то місце почали називати “Гора Кохання”. Але коли йому жінка набридала, то він йшов на інший пагорб, та просив, що небо позбавило його він тієї жіночки. Пройшли століття, але деякі місцеві розповідають, що досі на тих місцях збувається два побажання – кохати та розлучитися.

П’ятисотрічний дуб, якій вмиє втишати

Біля Палацу знаходиться багато цікавих та екзотичних дерев, особливо у парку. Але величезний дуб, який росте трохи відсторонь, має цікаву історію. Ходять міфи, що його посадив сам Мацей  Чернійовський – перший власник цих земель. Тоді він бажав, щоб це місце квітнуло, але, звісно, він не міг передбачити майбутнє.

Віковий дуб на території палацово - паркового комплексу Лянцкоронських - Жевуських
Віковий дуб на території палацово – паркового комплексу Лянцкоронських – Жевуських

В якийсь момент, коли він стояв на пустому полі, яким ще тоді був Розділ, то раптово захвилювався й заплакав. Й там, де впала його сльоза й виріс це дуб, – як втіха для його очей. Згодом, дуб зростав та бачив всіх успішних власників Палацу та дійсно квітуче місто Розділ. Деякі люди й досі шепочуть, що якщо людина у відчаї або у хвилюванні та не знає спокою, то треба доторкнутися до старого та кремезного дерева та уся журба пройде.

Місце, щоб стати генієм

Палац Розділ притягував до себе безліч відомих творців та діячів мистецтв. Так при Каролі Лянцкоронсьому туди приїжджали талановиті художники та скульптори, що надихатися й шукати нові теми для своїх творів. Геніальний художник Яцек Мальчевський взагалі бував в Палаці впродовж 15 років та постійно малював.

Яцек Мальчевський у своїй художній майстерні при палаці Лянцкоронських - Жевуських, 1890-і роки
Яцек Мальчевський у своїй художній майстерні при палаці Лянцкоронських – Жевуських, 1890-і роки

Тож митці кажуть, що в Палаці така енергетика, яка налаштовує творчу натуру особливим способом й людина, відповідно, легше може знайти теми для малюнку або скульптури. Звісно, талант потребує постійного розвитку та наполегливості в праці, але, як показує історія Палацу в нього дійсно є щось таємниче, що спонукає творити красу.

Звісно ці містичні та таємничі місця мають цікаві історії. Ніхто не може впевнено сказати, що правда, а що припущення. Тож й ми залишимо місце в уяві для кожного нашого читача, які, як ми мріємо, колись приїде до Палацу Розділ та сам зможе перевірити надзвичайну ауру цієї місцевості.

Це дослідження виконане в рамках проєкту “МАНДРИ РОЗДІЛЬСЬКІ: мережа туристичних маршрутів субрегіону Розділля”, що реалізується за підтримки Український культурний фонд.

Максим БУТЧЕНКО

Джерело матеріала
loader