Церква Онуфрія пішла судом проти держави. Хоче зберегти зв’язки з РПЦ?
Київська митрополія Української православної церкви Московського патріархату 12 серпня подала позов проти Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Як повідомляє «Главком» з посиланням на судовий реєстр, церковники добиваються визнання протиправним та скасування припису Держслужби з етнополітики від 17 липня 2025 року про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації. На їхню думку, припис суперечать статті 35 Конституції («Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання») «як акту прямої дії, міжнародним правовим актам та рішенням Європейського суду з прав людини».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F4a215cf855da96eee15ce1b76ee544d3.jpg)
Позивач наполягав, щоб Феміда розглядала справу у порядку загального позовного провадження (з викликом сторін до суду, судовими дебатами тощо). Натомість суд постановив: справа слухатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Також суд надав 15 днів для подання відзиву на позов, доказів і п’ять днів – для подання заперечень.
Окремо задоволено клопотання Київської митрополії щодо витребування у Державної служби України з етнополітики та свободи совісті копій усіх документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного припису.
17 липня Київській митрополії Української православної церкви Московського патріархату винесено припис, який необхідно виконати до 24 серпня. Документ передбачає кілька вимог до Предстоятеля УПЦ МП Онуфрія:
- надати рішення найвищих органів церковної влади та управління, уповноважених на прийняття рішень щодо вирішення питань життя Церкви, зокрема канонічних, богословських, церковно-адміністративних, а також на вираження позиції УПЦ з актуальних проблем сучасного суспільства, щодо виходу УПЦ зі структури Російської православної церкви (РПЦ);
- надати рішення найвищих органів церковної влади та управління, уповноважених на прийняття рішень щодо вирішення питань життя УПЦ, зокрема канонічних, богословських, церковно-адміністративних, а також на вираження позиції УПЦ з актуальних проблем сучасного суспільства, щодо втрати чинності для УПЦ усіх положень статуту РПЦ;
- надати рішення найвищих органів церковної влади та управління, уповноважених на прийняття рішень щодо вирішення питань життя УПЦ, зокрема канонічних, богословських, церковно-адміністративних, а також на вираження позиції УПЦ з актуальних проблем сучасного суспільства, щодо відкликання священнослужителів, ченців, черниць УПЦ зі складу Священного Синоду РПЦ, Архієрейського та Помісного соборів РПЦ, Міжсоборної присутності РПЦ, синодальних відділів та інших керівних та церковно-канонічних органів РПЦ та/або релігійних організацій – канонічних підрозділів РПЦ;
- надати рішення найвищих органів церковної влади та управління, уповноважених на прийняття рішень щодо вирішення питань життя УПЦ, зокрема канонічних, богословських, церковно-адміністративних, а також на вираження позиції УПЦ з актуальних проблем сучасного суспільства, щодо визнання недійсними прийняті статутними органами управління РПЦ рішень з канонічних і організаційних питань діяльності УПЦ щодо анексії єпархій УПЦ, призначення РПЦ керівників єпархіальних управлінь УПЦ;
- публічно заявити в усній або письмовій формі про свою незгоду з призначенням до статутних органів управління РПЦ та підготувати відповідну заяву для припинення повноважень і розірвання зв’язків з РПЦ. Надати відповідне підтвердження щодо ухваленого рішення.
Як відомо, сьогодні, 20 серпня минув рік із моменту ухвалення закону про заборону Московської церкви в Україні. Народна депутатка Юлія Сірко заявила, що його виконання свідомо гальмується. За її словами, причиною є «російська агентура», що зачаїлася в державних структурах. Про це Юлія Сірко розповіла в інтерв'ю «Главкому».
За словами народної депутатки, існує дві основні проблеми, які перешкоджають реалізації закону. Перша – це саботаж з боку Кабінету міністрів, який затягнув з прийняттям необхідних підзаконних актів. Депутатка переконана, що мали місце свідомі дії окремих чиновників, які підтримують російську церкву.

