Майже 60% німців кажуть, що не захищатимуть свою країну у разі вторгнення, – The Telegraph

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на The Telegraph.

Який відсоток німців готовий захищати свою країну у разі вторгнення ворогів?

В опитуванні, проведеному для німецької телекомпанії RND, 59% респондентів заявили, що вони "ймовірно" або "точно" не бажають захищати країну від нападу ворогів, таких як Росія.

Лише 16% німців були "точно" готові взяти в руки зброю, щоб захищати Німеччину, тоді як 22% сказали, що вони "ймовірно" зроблять це.

Журналісти зазначили, що ці цифри можуть створити проблеми для міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який прагне переозброїти країну та перетворення її на серйозну європейського гаранта безпеки після десятиліть недостатнього інвестування в армію.

Так, у липні Пісторіус оприлюднив плани щодо щорічного набору 40 000 молодих людей до Бундесверу, збройних сил Німеччини, до 2031 року в межах нової схеми військової служби.

За цією ж схемою планується розіслати обов'язкові анкети молодим німецьким чоловікам для заповнення після досягнення 18 років, а потім можуть бути проведені обов'язкові медичні огляди, щоб перевірити їхню придатність до служби в армії.

Представники Бундесверу стверджують, що загальна чисельність армії має зрости зі 182 000 солдатів до щонайменше 260 000 до 2035 року. Резервні сили Бундесверу також необхідно збільшити з 60 000 до 200 000 осіб.

Чому у Німеччині проблеми з набором людей до війська?

Німецькі збройні сили десятиліттями боролися з набором військовослужбовців, частково через почуття провини німців за воєнний час та поширену думку, що їхній країні більше не потрібна армія. Військовий обов'язок у Німеччині, який був вкрай непопулярним, припинився у 2011 році.

Але вторгнення Росії в Україну спонукало до серйозного переосмислення питань безпеки в Берліні, відомого як Zeitenwende, або поворот часів.

Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, після своєї перемоги на виборах у лютому заявив, що "Німеччина повернулася", і пообіцяв протистояти президенту Росії Володимиру Путіну.

Лідер правоцентристської партії Християнських демократів запровадив історичні реформи боргового законодавства, які дозволяють потенційно необмежені державні витрати на оборону на проєкти вартістю у понад 1% ВВП.

Уряд Мерца також створив спеціальний інфраструктурний фонд на суму 500 мільярдів євро, який відновить занедбані дорожні та залізничні мережі країни.

Цей фонд є важливою частиною ширшого планування безпеки НАТО на випадок потенційної війни з Росією, оскільки Німеччина слугуватиме транзитною зоною для військ і танків, що прямуватимуть на східний фронт.

Німеччина – не єдина країна, яка має труднощі з набором новобранців: в Італії аналогічне опитування також показало, що лише 16% громадян готові захищати свою країну, попри те, що витрати на оборону зросли на 46% за останнє десятиліття.

Згідно з урядовою статистикою, у Великій Британії армія та флот не виконали майже жодного щорічного плану набору з 2010 року. Дефіцит пояснюють стагнацією заробітної плати, поганим житлом для військовослужбовців та ширшою тенденцією до зниження зацікавленості молоді у боротьбі за свою країну.