Искусство плохих соглашений. Как Еврокомиссия проиграла Трампу торговые переговоры

Знадобилося менше однієї доби відтоді, як Урсула фон дер Ляєн та Дональд Трамп підписали торговельну угоду – щоби ставлення до неї у ЄС кардинально змінилося.

Спершу у Брюсселі цю домовленість представляли як "рятівну" та таку, що дозволила уникнути торгової війни.

Але дуже швидко мейнстрим оцінок змістився до думки про те, що ця угода більш схожа на "капітуляцію" Єврокомісії.

"Європейська правда" публікує український переклад статті нашого брюссельського партнера, видання EURACTIV.

Дійсно, Трамп досяг заявленої ним мети.

Хоча підписання угоди дозволило ЄС уникнути небезпеки запровадження загальних мит у розмірі 30% на європейські товари, що експортуються до США (Трамп погрожував зробити цей крок вже наступного місяця) – але водночас, підписана домовленість робить мита на експорт з ЄС до США незаперечним статусом кво в трансатлантичних торговельних відносинах.

Угода запроваджує нехай менш обтяжливі, але все ж болючі 15% мита на все – від автомобілів до вин.

Постає питання: то в чому ж виграш європейських бізнесів від угоди, укладеної в неділю в Шотландії? Єврокомісар питань торгівлі Марош Шефчович у відповідь на це каже, що, мовляв, на кону стоїть "більше, ніж просто торгівля", адже в угоду увійшли також кілька інших масштабних елементів – від постачання американських енергоносіїв до інвестицій.

Утім, Брюссель і тут дав низку обіцянок, і залишається вкрай незрозумілим, чи зможе ЄС виконати хоча б частину з них.

Далі – про найбільш суперечливі або резонансні елементи угоди між ЄС і США.

Енергетичні обіцянки.

ЄС готується до "закупівлі американського скрапленого газу, нафти та ядерного палива у значних обсягах", заявила після підписання угоди Урсула фон дер Ляєн.

Цікаво, що вона, насправді, повторила слова свого попередника Жана-Клода Юнкера.

Той ще у 2018 році давав точно таку обіцянку президенту США – і тоді також цю посаду обіймав Дональд Трамп.

Але чи може фон дер Ляєн виконати цю обіцянку? Високопосадовець Єврокомісії визнав у понеділок у розмові з журналістами, що "не Європейський Союз є покупцем енергоносіїв".

Обіцянка ЄС про купівлю в США енергоносіїв на додаткові $250 млрд щороку – вже стала предметом насмішок коментаторів, фахівців у сфері енергетики.

Зрештою, це означало би майже п'ятикратне збільшення імпорту з США порівняно з минулорічним імпортом ЄС в обсязі $64 млрд.

Причому по нафті цього збільшення буде особливо непросто досягти – зважаючи на те, що не всі європейські нафтопереробні заводи готові працювати з додатковими обсягами американської нафти через її особливий хімічний склад.

7 років тому, коли Юнкер зачарував свого американського колегу обіцянками енергетичного імпорту, цей хід спрацював.

Тоді йшлося про скраплений газ, і Трамп сконцентрував свою злість на російському газопроводі "Північний потік-2", що сприймався як альтернатива американському газу.

Але зараз ситуація відмінна, і наразі невідомо, чи спрацює знову стратегія Брюсселя.

Шефчовича у понеділок запитали, чи не боїться він помсти США, коли там зрозуміють, якою є ситуація.

Комісар з питань торгівлі уникнув відповіді на це питання.

Змагання "фарми".

У неділю заява фон дер Ляєн викликала плутанину у фармацевтичній галузі.

Президентка ЄК заявила, що вироблені в ЄС ліки підпадають під угоду зі США, тобто що на них будуть поширюватися 15-відсоткові мита.

Однак вже наступного дня високопосадовець Єврокомісії пояснив журналістам, що вона мала на увазі інше – що фармацевтичні препарати не підпадають під дію терміну 1 серпня, коли Трамп обіцяв запровадити мита у 30%.

То будуть мита чи ні? Відповіді досі немає.

Існує висока ймовірність, що США поширять митний режим на ліки, використавши триваюче розслідування, яке проводить адміністрація США щодо того, чи становлять іноземна фармацевтична продукція загрозу національній безпеці.

Аналогічне розслідування також триває щодо напівпровідників.

Зараз ЄК заявляє, що якщо мита на "фарму" і будуть запроваджені, то вони не перевищать 15%.

Однак Трамп публічно не давав таких гарантій.

Ще одне спірне питання, яке насправді має дотичність до "фарми" – обіцянка фон дер Ляєн інвестувати 600 млн євро в США, яка не супроводжувалася жодним планом.

Кілька депутатів Європарламенту, зокрема члени Європейської народної партії (політичної групи, до якої належить сама фон дер Ляєн), заявили Euractiv, що президентка ЄК не має повноважень брати на себе зобов'язання щодо інвестицій з боку приватного сектору.

Нарешті, багато хто вважає обіцянку про інвестиції такою, що суперечить поточним зусиллям ЄС щодо збереження фармацевтичного виробництва в межах союзу та протистояння тиску Трампа, що прагне перенесення виробництва з Європи до США.

Сільське господарство та харчова промисловість.

В рамках угоди Брюссель скасовує торговельні бар'єри на імпорт окремих найменувань сільськогосподарської продукції з США, такої як соя та горіхи – тобто тих, які вважаються нечутливими для ЄС.

Також передбачені окремі пом'якшення щодо імпорту американських лобстерів.

І виходить, що в той час, як США, схоже, продовжать продавати лобстерів європейським ресторанам без мита, європейські продукти харчування все одно будуть обкладатися 15% у США, і Вашингтон не планує винятків для безмитного експорту якихось конкретних європейських сільгосппродуктів.

Утім, схоже, що узгоджене ще не все.

Зараз Брюссель намагається захистити від наслідків змін виробників двох важливих експортних товарів – міцного алкоголю та вина.

Представник ЄС підтвердив, що переговори щодо алкогольних напоїв тривають, і наголосив, що під час переговорів ЄС "залишився непохитним у питанні сільського господарства".

Але наразі ЄС не має жодних очевидних перемог у аграрній сфері.

Торгівля оборонною продукцією між країнами залишиться безмитною, заявив Трамп.

Однак на даному етапі залишається незрозумілим, чи будуть також звільнені від мита сталь та напівпровідникові мікросхеми, якщо вони призначені для використання у виробництві оборонного обладнання.

Як наслідок, промисловість ще не має повної відповіді щодо впливу мит на конкретні галузі.

Хоча Трамп заявив у п'ятницю, що європейці мають намір придбати "величезні обсяги" американської зброї, ця сфера не підпадає під регулювання схваленої у неділю угоди про торгівлю між США та ЄС.

Причина полягає в тому, що Комісія, яка вела переговори про мита, не має повноважень щодо управління закупівлями озброєння країнами ЄС.

І не лише тому, що ця закупівля здійснюється коштом їхніх національних бюджетів.

Оборонні закупівлі залишаються питанням, де держави ЄС зберігають повний суверенітет у рішеннях.

Новітні технології.

Незважаючи на визнання Комісією того, що ЄС, схоже, не зможе досягти своєї мети щодо виробництва п'ятої частини напівпровідників у світі до 2030 року – фон дер Ляєн подарувала Трампу велику політичну перемогу в питанні мікросхем.

Відповідно до торговельної угоди, на вироблену в ЄС напівпровідникову продукцію, що експортується до США, буде встановлено загальне мито в розмірі 15%.

Водночас, європейське обладнання для виробництва мікросхем, яке є критично важливим для виробництва найсучасніших мікросхем штучного інтелекту американським гігантом Nvidia – виключили з цього регулювання, тож воно залишиться без мита.

Ця угода вигідна американським виробникам мікросхем, а натомість шкодить європейським підприємствам.

Варто зазначити, що в ЄС розташована голландська компанія ASML, яка є єдиним у світі постачальником апаратів для екстремальної ультрафіолетової літографії, необхідних для виробництва чипів для штучного інтелекту.

Автори: Анджело Ді Мамбро, Орелі Пюньє, Ніколаус Курмайєр, Сарантіс Міхалопулос, Софія Санчес Манзанаро та Теофан Гартман,.

Англійською мовою опубліковане на сайті EURACTIV.