Як працює Нацрада, чому люди стають залежними від спілкування з ШІ, і як побудувати ефективні страткомунікації
Як працює Нацрада, чому люди стають залежними від спілкування з ШІ, і як побудувати ефективні страткомунікації

Як працює Нацрада, чому люди стають залежними від спілкування з ШІ, і як побудувати ефективні страткомунікації

«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють цього тижня.

Субота, 26 липня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «ДМ», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

 

Що там у Нацраді?

«Детектор медіа» системно моніторить роботу регулятора у сфері медіа,  і настав час підбити підсумки за перше півріччя.

Воно було непростим. Цей рік для медійного регулятора — Національної ради з питань телебачення та радіомовлення — почався з конфліктів між членами, скандалів навколо конкурсів і реєстрацій. А от профільний парламентський комітет визнав роботу Нацради задовільною і рекомендував Верховній Раді затвердити щорічний звіт.

Однак парламент розглядати це питання не квапиться, як і проводити конкурс на нового члена регулятора. Адже повноваження Максима Онопрієнка завершилися ще у травні 2024-го, з лютого минулого року триває відбір на цю посаду. І навіть попри те, що Комітет ВР з гуманітарної та інформполітики підтримав звільнення Онопрієнка і на конкурсі були відібрані троє кандидатів на цю посаду , на голосування в залі це питання не виносили.

З одного боку, це зумовлено тим, що парламент зараз голосує лише за найбільш нагальні питання, а з іншого — можливо, влада планує узгодити новий склад регулятора комплексно. Адже навесні сплив термін повноважень ще чотирьох членів, яких призначали за квотою президента. Таким чином, більша частина складу зараз працює з простроченим терміном повноважень, але виконує обов’язки до обрання нових членів.

Детальніше про роботу регулятора читайте в матеріалі Наталки Данькової «Моніторинг Нацради: робота з простроченими повноваженнями, конфлікти серед членів, конкурси та штрафи».

Як в Україні створити держкомунікації «здорової людини»

«Коли йдеться про інформаційну війну, часом складно говорити про довгий таймлайн, хоча війна ця справді довга. Ми не можемо сказати, чи ми наразі на початку цієї битви, на піку чи ближче до фіналу. Це вже константа — щось, що буде частиною нашого життя ще дуже довго. Саме тому варто вчитися жити з усвідомленням, що інформаційна війна нікуди не дінеться, доки існує наш ворог (і у якого, до всього, більшає союзників). Де ми зараз на цьому шляху? Я б сказала, що ми нині самотніші, ніж були ще нещодавно. Проте точно не такі самотні, як були сім-вісім років тому, коли наші міжнародні партнери та союзники не розуміли про нашу війну багатьох речей, які сьогодні є очевидними», — вважає експертка зі стратегічних комунікацій,  фахівчиня з питань гібридних загроз, засновниця і перша очільниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська.

Анастасія Платонова поговорила з нею про актуальні тенденції в інформаційній війні з Росією, ризики системної кризи довіри між владою та громадянським суспільством, а також про те, як перетворити хаос у стратегічних комунікаціях держави на здорову one voice policy.

Цим інтерв’ю «Детектор медіа» розпочинає серію матеріалів «Війна сенсів» про важливі аспекти та проблеми довгого українсько-російського інформаційного протистояння. Читайте розмову за посиланням.

Не протест, а громадський контроль

Підписаний президентом  законопроєкт №12414, який фактично знищує незалежність антикорупційних органів, викликав хвилю акцій протесту в різних містах, реакцію західних партнерів України та критику всередині країни з боку громадянського суспільства.

З огляду на реакцію в країні президент терміново вирішив подати інший законопроєкт, який повертає незалежність антикорупційним органам та скасовує дію закону, котрий він підписав 22 липня. Спікер парламенту Руслан Стефанчук уже пообіцяв, що парламент зробить усе можливе, аби проголосувати за президентський законопроєкт 31 липня.

Але поки протести не припинилися. Ірина Семенюта поговорила з мітингарями в Києві про те, чого вони чекають від нового законопроєкту, чому прийшли на протести і як далі бачать розвиток подій. Репортаж Ірини читайте за посиланням.

А ще в соцмережах багато критикували молодь за нецензурну лайку на плакатах, і взагалі за те, що «хитають човен». Звісно, що медійники швидко й різноманітно відреагували і на ці закиди, і загалом на народну плакатну творчість, і на прецедент: перші протести під час війни. Антоніна зібрала для вас найбільш цікаві та  різноманітні думки медійників з приводу протестів та вже скандального законопроєкту, який так швидко перетворився на закон. Читайте і насолоджуйтесь.

Весілля з чатботом. Чому люди стають залежними від ШІ

Британець Джасванта Сінгха Чайла тривалий час спілкувався з ботом, який має надавати психологічну підтримку. Цей бот схвалював усі плани чоловіка, серед яких була ідея проникнути до Віндзорського замку з арбалетом задля вбивства королеви Британії у 2021 році. Під час суду журналісти отримали доступ до спілкування підсудного з ШІ, і стало відомо не лише про емоційний та сексуальний зв’язок Чайла та чатбота, але й те, що бот підтримував чоловіка, знаючи про його злочинні плани, і надихав його. Чоловік, до речі, отримав дев’ять років ув’язнення.

Це лише один приклад із тисяч, сотень тисяч випадків, коли люди ставляться до ШІ як до людини і мають з ним глибокий емоційний та часто сексуальний зв’язок.

Чому люди дедалі частіше замінюють емоційне спілкування з іншими людьми на «зручне» спілкування зі штучним інтелектом, наскільки це може бути небезпечним, і чи готове суспільство до такої трансформації? Чому ШІ може здаватися привабливішим за людину? Чи здатен він замінити вчителя, психотерапевта, співрозмовника або навіть партнера? Як розпізнати межу, де технологія допомагає, а де — починає формувати нашу свідомість? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Надією Баловсяк, медіадослідницею, доценткою Школи журналістики та комунікацій УКУ.

Читайте або слухайте розмову за посиланням.

 

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Источник материала
loader
loader