Як клімат, війна і занедбані землі створили ідеальні умови для навали сарани
Як клімат, війна і занедбані землі створили ідеальні умови для навали сарани

Як клімат, війна і занедбані землі створили ідеальні умови для навали сарани

Олександра Андрієнко ексклюзивно для 24 Каналу поспілкувалась з фахівцем, що спеціалізується на ентомології та захисті рослин від шкідників, аби зʼясувати на скільки критичною наразі є ситуація й чого чекати далі.

Чому в Україні сталось нашестя сарани

На думку науковця Івана Мринського, одразу кілька факторів склалися у вибухонебезпечну суміш, яка дала комасі ідеальні умови для розмноження та масового поширення шкідника на Півдні України.

  • Посушливе літо та весна з малою кількістю опадів

Цьогоріч в регіоні можна було спостерігати ситуацію: теплі й посушливі весна та літо, з незначною кількістю опадів у травні та практично повною їх відсутністю у червні – липні. Саме це стало сприятливим фактором для розвитку личинок і дорослої сарани.

Як клімат, війна і занедбані землі створили ідеальні умови для навали сарани - Фото 1

Iван Мринський

Декан агрономічного факультету Херсонського державного аграрно-економічного університету

Вологі роки зазвичай стримують розвиток цього шкідника – бо активізуються його природні вороги: бактерії, гриби, паразити. Тому відсутність вологи для сарани це лише плюс, вона легко перезимовує і швидко стартує навесні.

  • Активні бойові дії на території України

Через активні бойові дії та замінування, велика частина земель у південних областях України не обробляється. І це – ще один сприятливий фактор, бо сарана може там спокійно відкладати яйця.

  • Підрив Каховської ГЕС

До екологічного дисбалансу додалася і техногенна катастрофа: підрив Каховської ГЕС оголив величезні площі, які заростають бур’янами й слугують кормовою базою для шкідника.

У Херсонській та Запорізькій областях, після підриву Каховської ГЕС вода зійшла, і осушене дно Каховського водосховища почало активно заростати вербами та тополями. Для сарани, яка є комахою-поліфагом, тобто харчується різноманітною рослинністю, на цій території склалися ідеальні умови,
– пояснює Іван Миколайович.

Науковець додає, для шкідника різниці немає, що їсти. Буде верба, сарана їстиме вербу, є осот – з’їсть осот. Не омине ні дерева, ні кущі, ні траву, без різниці це старі чи молоді рослини.

Що варто знати про нашестя сарани

Сарана, особливо на стадії імаго (коли вона здатна літати), нищить усе на своєму шляху, споживає не лише листя, а й молоді стебла, плоди, суцвіття. Усе це може призвести до катастрофічних втрат врожаю – особливо на великих площах з монокультурами.

Ще одним тригером, який впливає на збільшення чисельності не лише сарани, а й інших комах, є реакція на сонячну активність. Нині ми знаходимося практично на піку циклу 11-річної сонячної активності (попередній пік 11-річної сонячної активності припав на 2003-2004 роки, які стали рекордними за масовим розмноженням сарани за останні півстоліття).

Зверніть увагу! За словами науковця 200 тисяч гектарів осушеного дна Каховського водосховища будуть і надалі створювати проблеми зі зростанням чисельності сарани до загрозливих масштабів. Адже з погляду господарської діяльності там нічого не відбувається, територія й надалі неконтрольовано заростатиме рослинністю, і стане осередком для розмноження сарани.

Потужні вітри та феромони допомагають сарані захоплювати території

Наразі на півдні України найбільш поширені два види сарани:

  • ⁠італійська сарана (Calliptamus italicus),
  • ⁠азійська перелітна сарана (Locusta migratoria.

Марокканську і єгипетську – то помилково визначили. Просто сплутали стадію азійської перелітної сарани. Але сам факт: сарана є. І саме азійська перелітна,
– пояснює Мринський.

Науковець додає, що шкідливість сарани зростає в міру її розвитку. Поки вона на стадії німф (не статевозрілих особин), то харчується поблизу місць відкладання яєць, не здіймаючись у повітря. А коли сарана стає на крило, отут і починаються проблеми.

Адже стадний інстинкт – згуртованість, забезпечують агрегаційні феромони, які виділяють комахи. Це дозволяє сарані триматися разом і переміщатися великими скупченнями, які називають "куліги".

Це природна стратегія – виживання в чисельності. Птахи й інші хижаки не здатні знищити всю масу сарани, тому зграя комах продовжує рухатись і живитись далі,
– каже Мринський.

Ці "куліги" сарани можуть за день пролетіти понад 100 кілометрів, особливо за сприятливих метеорологічних умов, коли температура повітря від 21 градуса за Цельсієм і вище та дме вітер. До речі, комахи активно мігрують саме у світлу частину доби.

Станом на середину літа агрономи півдня України спостерігають незвично активну міграцію сарани, зумовлену не лише погодними умовами, а й аномально сильними вітрами, які фіксувалися цього року в регіонах.

Чесно кажучи, таких потужних вітрів, як зараз, я не памʼятаю. І це не лише тут – по всій Україні. Це один з факторів, що дозволяє сарані переміщатися на великі відстані. Сарана не знає кордонів. Якщо вона вже на крилі – її рух зупинити складно,
– пояснює Мринський.

Цікаво! Історично зафіксовані випадки, коли при потужних вітрах сарана переміщалася на сотні кілометрів за день, знищуючи все на своєму шляху. Подібні сценарії неодноразово фіксувалися в Африці: зграї комах летіли за вітром у бік океану, де й гинули, і на узбережжі утворювалися бархани з мертвої сарани заввишки до 1,5 – 2 метрів.

Чи може нашестя сарани повторитись

Мринський згадує, що останні роки активного поширення сарани не фіксувалося. Проте через війну не всі території можна було обстежити, особливо в південних областях. Тож фахівці Держпродспоживслужби не мали можливості для моніторингу.

Попередження стосовно збільшення чисельності сарани й можливості її стрімкого розповсюдження лунали ще під час міжнародної конференції з захисту рослин у травні 2025 року, а перші сигнали в червні підтвердили обґрунтованість цих прогнозів.

Адже поточне нашестя сарани – це не поодинокий випадок, а потенційно багаторічна проблема, що має циклічність, і може тривати два-три й більше років, залежно від погодних умов та своєчасності реакції аграріїв.

Як аграріям вберегти поля від сарани

Якщо ви як агроном не були на полі три дні – то вважайте, що ви не знаєте, що там відбувається. Особливо зараз, коли спостерігаються сильні вітри, а сарана переміщується саме за вітром. Та якщо вже так сталося, що сарана виявлена на території господарства і відклала яйця, треба обробляти ґрунт (яйцекладки знаходяться в поверхневому шарі),
– радить Мринський.

Важливо! Такі агротехнічні заходи, як дискування, лущення, оранка дозволяють знищити більшу частину яєць сарани.

  • Обробку треба робити до того, як сарана стане на крило. Інакше – це вже буде "гасіння пожежі".
  • Обприскування варто проводити рано-вранці, коли "куліги" ще не піднялися в повітря.
  • При цьому варто обирати дозволені препарати, а дії координувати з місцевими підрозділами Держпродспоживслужби.

Науковець звертає увагу, що особливо складно боротися із сараною на високих культурах – соняшнику та кукурудзі, оскільки наземна техніка для хімобробітку туди просто не заходить. Допоможуть тільки дрони, літаки, вертольоти.

Часто сарана з’являється на покинутих ділянках – узбіччя доріг, закинуті ферми, балки. Їх треба моніторити регулярно. Бо звідти вона може розповсюдитися далі – на поля. Навіть якщо ми зафіксували збільшення чисельності сарани на території колишнього Каховського водосховища, обробити таку площу просто нереально. Єдине, що можна зробити – попередити господарства довкола і закликати до регулярного моніторингу,
– наголошує Іван Миколайович.

Науковець підкреслює: аграрна спільнота, як завжди, тримається разом. Господарства обмінюються інформацією, попереджають одне одного телефоном і реагують оперативно. Проте ефективна боротьба з сараною потребує спільних рішень, техніки, препаратів і чіткого розуміння ризиків.

Тому вже зараз сільгоспвиробникам треба готуватися до сезону 2026 року, оскільки ймовірність повторного спалаху чисельності сарани висока.

Це проблема не одного господарства і навіть не однієї країни. Треба бути на по готові – і з технікою, і з засобами захисту, і з планом дій,
– резюмує Мринський.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.

Теги по теме
Новости Украины
Источник материала
loader
loader