Релігієзнавець спрогнозував, скільки парафій залишить Московську церкву після вердикту держави

Лише 10-20% наявних парафій та єпархій Московської церкви почнуть перереєстрації статутів або ж перейдуть до ПЦУ. Водночас більша частина буде судитися та затягувати процес відречення від УПЦ МП. Про це в інтервʼю «Главкому» розповів релігієзнавець, доктор філософських наук Олександр Бродецький.

Релігієзнавиць зазначає, не варто очікувати, що як тільки Держслужба з етнополітики та свободи совісті почне видавати приписи, перереєстрації статутів парафій УПЦ МП чи переходи громад до ПЦУ відбуватимуться дуже швидко. «Думаю, якісь дії будуть ініціювати, умовно, 10-20% існуючих сьогодні в УПЦ МП парафій та єпархій. Інші будуть судитися, тягнути, а паралельно з цим продовжувати своє релігійне життя – приходити на богослужіння або в нинішні храми, або будуть орендувати якісь будинки і адаптувати їх під храми. І так триватиме, за моєю оцінкою, п'ять, навіть десять років», – каже він.

Бродецький вважає, що серйозним фактором, який може серйозно змінити ситуацію, стане визнання ПЦУ з боку ще якихось світових православних церков. Московська церква стверджує, що ПЦУ ніхто не визнає у світі.

«Сербська церква цього точно не зробить, бо її патріарх в квітні спілкувався з Путіним, називав його «козирем православ'я» та оберігачем цінностей. Єрусалимська церква – швидше за все, теж ні,  тому що вона повністю на дотаціях Москви. Болгарська – точно ні, з нинішнім ще доволі молодим патріархом. Цілком можливо, що Албанська церква стане п’ятою, яка визнає ПЦУ, бо вона віддалена від політичних процесів. Щодо Польської церкви – все може бути», – пояснює фахівець.

Релігієзнавець наголошує, що важливу роль у питанні визнання ПЦУ відіграє Румунська церква. За його словами, румунське православ'я кількісно найбільше після українського, яке ще не визнало ПЦУ.

«Але головна інтрига для нас зараз – це Румунська церква, яка, в принципі, дає активні сигнали, що готова визнати ПЦУ. Але вона наголошує на тому, аби румунські парафії на території України належали до юрисдикції Румунської церкви. І це, в принципі, жодними українськими законами не заборонено. Однак це питання викликає суперечки і з ПЦУ, і з Вселенським Патріархом щодо екстериторіальності юрисдикцій. З іншого боку, Румунська церква де-факто має парафії по всьому світу – і в Канаді, в Америці, і в Європі, і в Австралії. Думаю, не було б великою проблемою, якби українська держава дозволила ті 120 румунських парафій десь в Чернівецькій області, декілька в Одеській, ще кілька в Закарпатській», – розповідає Бродецький.

Бродецький переконаний, що визнання Румунською церквою нашої Помісної церкви дуже сильно вплинуло б на українськомовні парафії УПЦ МП на Буковині. «У них би, по суті, не лишилося жодних аргументів лишатися в «нелегальній» церкві», – додав він.

Примітно, що звернення представників Московської церкви зʼявилося після того, як Державна служба України з етнополітики та свободи совісті видала наказ про виявлення ознак афілійованості УПЦ МП з Російською православною церквою.

Як відомо, 80-річний очільник Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій (у миру – Орест Березовський), який втратив громадянство України, тепер стикнувся з певними юридичними обмеженнями.