/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fdd1dd49b2f99d417707f3a80505ae0be.jpg)
Гонка за бойовий ШІ почалась: як Китай створює цифровий інтелект для армії та розвідки
Китайські збройні сили стрімко інтегрують штучний інтелект у систему військової розвідки, прагнучи створити "цифрового військового аналітика", здатного працювати 24/7 без перерв. Мовиться про потужні алгоритми штучного інтелекту – великі мовні моделі (LLM), адаптовані спеціально для розвідувальних завдань.
Зокрема, провідний військовий виш КНР, Національний університет оборонних технологій (NUDT), спільно з іншими установами активно розробляє власні LLM, налаштовані на обробку даних розвідки з відкритих джерел (OSINT), радіоелектронної розвідки (SIGINT), геопросторової розвідки (GEOINT) та агентурної розвідки (HUMINT).
Китай фактично прагне отримати автономного ШІ-аналітика, який збиратиме інформацію з різних джерел, аналізувати її та видавати зведення та прогнози швидше й точніше, ніж це може зробити людина. У матеріалі 24 Каналу читайте про те, як Китай розвиває мілітарний ШІ та які розробки є у вільному світі.
Як Китай створює власні військові LLM для всіх видів розвідки
Китайська Народно-Визвольна Армія (НВАК) визнала розвиток штучного інтелекту критично важливим для перемоги в умовах так званої інтелектуалізованої війни. У Білій книзі оборони КНР 2019 року зазначено, що сучасна війна вимагає проривів у інформаційному та інтелектуальному забезпеченні бойових дій.
Щоб розібратися в темі, 24 Канал вивчив звіт Джеймстаунського фонду, американського оборонного мозкового центру.
Відтоді військові дослідницькі установи, зокрема Академія військових наук (AMS) і NUDT, зосередилися на створенні власних великих моделей ШІ для оборони. Їхня мета – навчити ШІ швидко обробляти різнорідні потоки розвідданих і асистувати командирам у прийнятті рішень. Особливий акцент робиться на адаптації LLM до специфіки розвідки. У Китаї вже розроблено концепцію універсальної військової моделі, що тренується одразу на даних OSINT, HUMINT, SIGINT, GEOINT та технічної розвідки (TECHINT).
Генеративний ШІ у військовій розвідці Китаю / Ілюстрація recordedfuture.com
Такий підхід запропонований у патентній заявці кінця 2024 року – ШІ-модель має охопити всі фази розвідувального циклу і покращити якість рішень у ході військових операцій.
Іншими словами, один "мозок" штучного інтелекту зможе аналізувати як відкриті медіаджерела, так і перехоплені радіоповідомлення, супутникові знімки, зведення від агентів, синтезуючи з цього цілісну картину обстановки. Такі ініціативи підтримує й промисловість: китайські оборонні компанії вже пропонують військовим власні ШІ-рішення. Зокрема, за даними аналітиків, напочатку 2025 року НВАК могла залучити моделі від компанії DeepSeek – китайського розробника, що відкрив свої LLM для широкого використання.
У Китаї не цураються відкритих західних моделей і водночас використовують вітчизняні розробки: у хід ідуть як напрацювання від Meta чи OpenAI, так і китайські аналоги від університетів (наприклад, Ціньхуа) та компаній (Alibaba Cloud, Zhipu тощо).
"Цифровий аналітик" збирає та аналізує все
Запроваджені в китайській розвідці ШІ-моделі беруть на себе рутинну роботу аналітиків, автоматизуючи обробку величезних масивів даних. З відкритих джерел (OSINT) вони моніторять соціальні мережі, новинні сайти, форуми — те, що раніше потребувало цілої армії перекладачів і аналітиків. Нові алгоритми здатні миттєво відфільтровувати потрібну інформацію й навіть перевіряти її достовірність.
Китайські фахівці у своїх дослідженнях відзначають, що сучасні OSINT-мережі, оснащені ШІ, можуть отримувати дані від сотень тисяч інформаторів онлайн і за допомогою великих моделей автоматично виконувати перехресної перевірки та історичного аналізу, відфільтровуючи фейки та значно підвищуючи правдивість інформації.
- Обсяги таких перевірених даних і швидкість їхньої публікації стають недосяжними для суто людських аналітичних центрів.
Так штучний інтелект на службі OSINT може в реальному часі витягати із соцмереж критичні розвіддані – наприклад, про переміщення військ чи настрої населення – і одразу зводити їх у зручні звіти.
Радіоелектронна розвідка (SIGINT) так само отримала потужний інструмент: великі мовні моделі, навчені на масиві перехоплених переговорів, можуть автоматично розшифровувати аудіопотоки, перекладати їх (за потреби) та "колупатися" в змісті. Показовий приклад демонструє Ізраїль: його легендарний підрозділ 8200, відповідальний за перехоплення, розробив чат-бот на базі LLM, натренований на гігантському масиві перехоплених телефонних розмов і повідомлень арабською мовою.
Ця система здатна відповідати на запити аналітиків щодо конкретних осіб або подій, фактично надаючи миттєвий доступ до потрібних відомостей у морі "прослуханої" інформації.
Китай, імовірно, рухається в тому ж напрямі – адаптуючи моделі для аналізу перехоплень іноземними мовами і виявлення ключових фраз чи аномалій у радіообміні. Геопросторова розвідка (GEOINT), тобто аналіз зображень з супутників, БПЛА та радарів, також значно виграє від ШІ. Китайські дослідники з NUDT вже досягли прогресу в автоматизації розпізнавання цілей на радарних супутникових знімках. На початку 2025 року команда НУОТ представила першу відкриту модель SARATR-X 1.0 для автоматичного розпізнавання цілей на зображеннях SAR (синтезованої апертурної радіолокації).
Ця модель на базі трансформера (з 660 мільйонами параметрів) успішно виявляє і класифікує об'єкти – зокрема, розрізняє до 40 типів військової техніки на радарних знімках, перевершуючи попередні алгоритми на 4 – 5% за точністю.
Важливо, що розробники відкрили великий набір даних NUDT4MSTAR і код моделі у відкритий доступ, прагнучи прискорити прогрес у цій сфері. За допомогою подібних алгоритмів китайська військова розвідка може автоматично здійснювати виявлення змін: ШІ вкаже, де на супутникових фото з’явилися нові об’єкти (наприклад, техніка чи укріплення), а де – зникли. Це суттєво підвищує швидкість аналізу обстановки на карті, дозволяючи майже в реальному часі відстежувати дії противника.
Агентурна, "людська", розвідка (HUMINT) – сфера більш тонка, адже мовиться про текстові звіти агентів та аналітичні записки. Проте й тут ШІ знаходить застосування: великі мовні моделі навчають на масиві вже перевірених розвідзвітів, щоби вони навчилися витягати з нових текстових донесень головне. Фактично, ШІ може виступати як розумний фільтр і референт, який прочитає десятки щоденних зведень і складе з них один узагальнений звіт для командування. Ще 2023 року офіційна газета PLA Daily писала, що такі моделі на кшталт ChatGPT здатні в автоматичному режимі інтегрувати великий обсяг даних про поле бою і формувати комплексний бойовий рапорт для офіцерів.
Це знімає частину навантаження з аналітичних відділів і дає командирам більше часу на прийняття рішень. До того ж якісний переклад і аналіз на різних мовах також забезпечуються мовними моделями – ШІ може миттєво перекласти текстові звіти або документи за їхнім змістом, витягнути з них ключові факти та навіть відповісти на питання по їхньому змісту. Така багатомовна підтримка особливо цінна для розвідки, що діє по всьому світу.
Автономні зведення та прогнози від ШІ
Найбільш амбітна мета Пекіна – це створення автономного ШІ-аналітика, що не лише описує поточну ситуацію, а й прогнозує розвиток подій. Експерти NUDT називають таку концепцію "інтелектуальним штабістом" ("智能参谋"), маючи на увазі цифрового помічника командирів.
ШІ-"штабіст" здатен цілодобово приймати від командування запити (наприклад, "оцінити обстановку в регіоні X" чи "спрогнозувати дії підрозділу Y") і на основі всієї наявної розвідінформації генерувати докладні відповіді.
За словами професора Ян Айхуа з NUDT, генеративний ШІ може в реальному часі аналізувати дані про дислокацію та дії своїх і ворожих військ, на цій підставі виявляти закони протікання бойових дій і навіть передбачати їх динаміку.
За достатньої потужності моделі зможуть імітувати мислення ворожого командира: проаналізувавши історію його рішень і типові тактики, ШІ спробує спрогнозувати його наступний крок.
Фактично це схоже на те, як шаховий комп’ютер прогнозує ходи опонента – тільки на полі бою. Ранній прототип такої системи вже продемонстровано ізраїльською армією: у ході останнього протистояння в Секторі Гази ізраїльтяни залучили інструменти штучного інтелекту під назвами The Gospel і Lavender, які швидко аналізували розвідувальні дані та допомагали виявляти цілі для ударів – як окремих осіб, так і об’єкти інфраструктури.
Це значно підвищило швидкість планування операцій. Китайці ж заявляють, що їхні LLM можуть стати "другим мозком" командира – інтегруючись у систему командування і контролю, ШІ-радник безперервно відстежуватиме бойову обстановку і підказуватиме оптимальні дії, не знаючи втоми.
Важливо підкреслити: нинішні китайські військові ШІ вже демонструють продуктивність, близьку до рівня найкращих світових зразків. Зокрема, мовна модель ChatBIT, розроблена шістьма дослідниками з Академії військових наук та інших установ, показала ефективність на рівні близько 90% можливостей комерційного ChatGPT-4.
ChatBIT було створено на базі відкритої моделі LLaMA (Meta) із додаванням власних параметрів та навчанням на спеціальному датасеті з понад 100 тисяч військових діалогів. Модель оптимізували під задачі діалогів та питань-відповідей у військовій сфері, аби вона видавала точну та надійну інформацію для оперативних рішень.
За оцінками розробників, ChatBIT у тестових сценаріях перевершила інші китайські моделі та наблизилася за якістю відповідей до західного GPT-4.
Хоча поки невідомо, чи цю модель вже впроваджено у війська, сам факт її появи свідчить про те, що НВАК цілеспрямовано експериментує з LLM для розвідки та командування. Перспективи розвитку таких систем вражають. Автори ChatBIT підкреслюють, що надалі вони планують застосувати цю технологію не лише для аналізу розвідданих, а й для стратегічного планування, моделювання навчань та підтримки командних рішень.
Тобто умовно кажучи, у майбутньому командир зможе "порадитися" з ШІ щодо плану бою, а той згенерує кілька варіантів операції, прорахує наслідки та вкаже вразливі місця як у власному плані, так і в позиціях противника. Такий всебічний бойовий асистент може стати революцією у військовій справі. Утім, військові аналітики нагадують і про ризики надмірної автоматизації. Рішення, запропоновані ШІ, залежать від якості даних і алгоритму, а штучний інтелект схильний до помилок та упереджень.
Якщо алгоритм тренувався на цензурованих чи спотворених даних, його висновки можуть ввести командирів в оману. Усвідомлюючи це, китайські фахівці теж закликають до обережності: в їхніх публікаціях зазначається, що ШІ не замінює актуальної розвідінформації з полів і має діяти під наглядом людини. Окрім того, існує небезпека, що противник використовуватиме ті самі технології для дезінформації – генеруватиме фейки, які важко відрізнити від правди, з метою збити з пантелику розвідку опонента.
Перегони військового ШІ: Китай та інші держави
Китай – не єдиний, хто бачить у штучному інтелекті запоруку воєнної переваги. Фактично триває глобальна гонка військового ШІ, де великі держави суперничають у розробці "розумнішої" зброї та розвідки. США, приміром, паралельно експериментують з власними військовими LLM. У 2023 році Пентагон запустив кілька ініціатив із застосування генеративного ШІ для розвідки, зокрема Управління оборонних інновацій США (DIU) випробувало технологію, що автоматично збирає й оцінює дані з відкритих джерел та візуалізує інформаційне середовище для командирів.
А у 2024 році стартап Scale AI спільно з міністерством оборони США створив спеціальну мовну модель "Defense Llama" – по суті, військовий аналог LLaMA, адаптований для потреб військових планувальників та аналітиків. Цей ШІ вже тестується на закритих мережах Пентагону, де до нього мають доступ офіцери низки командувань.
Defense Llama налаштований допомагати у бойовому плануванні та розвідопераціях, долаючи обмеження комерційних моделей (які, наприклад, відмовляються говорити про війну через етичні фільтри). Ба більше, компанія Meta офіційно оголосила, що надасть свої моделі Llama урядовим установам США для цілей оборони та безпеки – у партнерстві з приватними підрядниками. Це показує, наскільки серйозно Захід сприймає китайський виклик – саме на прикладі Meta, яка дозволила використання свого ШІ для армії США.
А що в Україні
Найвідоміша українська оборонна розробка в цій сфері це DELTA, система ситуаційної обізнаності, створена на базі волонтерського руху "Аеророзвідка" та згодом інтегрована до Центру інновацій Міноборони. Платформа дає змогу у реальному часі відстежувати поле бою, об'єкти противника, координувати дії підрозділів і планувати операції. DELTA отримує інформацію з безпілотників, супутників, радарів і камер, працює у хмарному середовищі, побудована за стандартами НАТО і вже успішно інтегрована з іншими системами Альянсу.
Система довела свою ефективність на практиці: за її допомогою українські сили знищили ворожу техніку на понад 15 мільярдів доларів, зокрема кораблі та радіолокаційні комплекси. DELTA щомісяця фіксує понад мільйон ворожих цілей, дозволяє оперативно обробляти відео з розвідки, автоматично розпізнавати техніку за допомогою ШІ-модуля AVENGERS і генерує тисячі бойових звітів. Понад 90% підрозділів Сил оборони України вже користуються платформою, яка демонструє реальні технологічні переваги на полі бою.
Ізраїль, відомий своїми технологічними амбіціями, теж не відстає. Ізраїльська армія розгорнула цілий арсенал ШІ-інструментів для аналізу розвідки та навіть ведення бойових дій. За даними матеріалу The Guardian, ізраїльські системи Gospel і Lavender оперативно обробляли розвіддані та визначали цілі для авіаударів по Газі, значно підвищивши ефективність ударів по бойовиках.
А у березні 2025 року стало відомо, що ізраїльські фахівці навчають нову чат-модель на "неймовірних обсягах" перехоплених даних, щоб та допомагала стежити мало не за кожним підозрілим телефоном на окупованих територіях.
Європа також усвідомлює важливість військового ШІ. НАТО у 2022 році започаткувало ініціативу DIANA для підтримки інновацій, зокрема й ШІ-проєкти, а у 2024-му високопосадовці Альянсу прямо заявили, що GeoAI (геопросторовий ШІ) докорінно змінить підхід до аналізу розвідданих із супутників і дронів.
Як зазначав помічник ексгенсека НАТО Столтенберга з розвідки Скотт Брей, використання штучного інтелекту дозволить прискорити цикл отримання та обробки розвідінформації – від автоматичного виявлення змін на знімках до прогнозування соціально-економічних наслідків конфліктів.
У Великій Британії, Франції та інших країнах ЄС також тривають дослідження у сфері "бойового ШІ". Хоча Європа поступається США і Китаю в масштабах інвестицій, окремі проєкти (наприклад, розробки BAE Systems у сфері автономних бойових систем, чи експерименти з аналізом даних розвідки в режимі реального часу для підтримки українських військових) свідчать, що західні союзники нарощують зусилля, щоби не допустити технологічного відриву Пекіна. Наприкінці 2024 року навіть пролунали заклики на рівні ООН обмежити використання ШІ у військових цілях.
Цікаво, що з такою ініціативою виступив китайський генерал Хе Лей, колишній заступник голови AMS. Утім, як зауважують оглядачі, поки дипломати обговорюють етичні норми, армії світу продовжують нарощувати "інтелектуальну міць" своїх підрозділів.
Протистояння наддержав у галузі військового ШІ вже можна порівняти з ядерними перегонами часів холодної війни – лише тепер ставка робиться не на мегатонни, а на терафлопси та обсяг навчальних вибірок. У цій новій гонці Китай демонструє рішучий поступ, інтегруючи ШІ від тактичного рівня до стратегічного.

